Справа № 344/4098/18
Провадження № 2/344/2708/18
22 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 24.12.1989 року в Гориглядівській сільській Раді Монастириського району зареєстрував шлюб з відповідачкою.
В шлюбі у них народилось двоє дітей, які на даний час є повнолітніми.
Причиною розірвання шлюбу стало те, що сторони люди різного складу характеру та поглядів на сімейне життя у зв"язку з чим в сім"ї постійно виникали суперечки та непорозуміння. Крім цього, відповідачка порушила подружню вірність, чого сама не заперечує. Така поведінка дружини призвела до фактичного розпаду сім"ї. Ще шість років тому між подружжям склались неприязні стосунки, вони припинили ведення спільного господарства, практично не спілкуються, проживають в одній квартирі, але в різних кімнатах. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки, вони стали один для одного чужими, кожний із них живе своїм життям. Спору щодо поділу спільного майна подружжя немає. А тому, просив шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання не з"явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.13).
Відповідачка в судове засідання не з"явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с. 18-20).
З урахуванням думки позивача та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1, сторони 24.12.1989 року зареєстрували шлюб у Гориглядівській сільській Раді Монастириського району, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 8 (а.с. 5).
Неповнолітніх дітей від шлюбу у подружжя немає.
Позивач стверджує, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою, вони не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства. На думку позивача шлюб їх існує формально, миритися він не бажає, збереження шлюбу суперечить його інтересам. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 24.12.1989 року у Гориглядівській сільській Раді Монастириського району, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 8 слід розірвати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 24.12.1989 року у Гориглядівській сільській Раді Монастириського району, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 8 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 03.09.2018 року.
Суддя Пастернак І.А.