Ухвала від 27.08.2018 по справі 344/12942/18

Справа № 344/12942/18

Провадження № 1-кс/344/5954/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №32013090000000017, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області майор податкової міліції ОСОБА_5 звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Франківськ-Брухт» упродовж 2008-2010 років, діючи з умислом на ухилення від сплати податку, безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість на підставі підроблених документів, чим умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 1 806 742 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, а також вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, ОСОБА_4 , діючи з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, достовірно знаючи, що ним як керівником товариства не проводилось жодних фінансово-господарських операцій у вигляді придбання металобрухту, включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2008 року та за період з лютого 2009 року по липень 2010 року операції по придбанню брухту чорних металів у ТОВ «Трейдколормет», ТОВ «Втормет АА», ПП «Ксілугмет Вест» та ТОВ «ЗАГІП». Фактично металобрухт чорних металів ТОВ «Франківськ-Брухт» придбавало у інших юридичних осіб - суб'єктів господарської діяльності та громадян - місцевого населення, а також у невстановлених слідством осіб за готівкові кошти.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, директор ТОВ «Франківськ-Брухт» ОСОБА_4 використав підроблені документи від імені ТОВ «Трейдколормет», ТОВ «Втормет АА», ПП «Ксілугмет-Вест» та ТОВ «ЗАГІП» для документального оформлення неіснуючих господарських операцій з метою незаконного формування податкового кредиту підприємства.

З врахуванням незаконно сформованого у такий спосіб податкового кредиту з податку на додану вартість директором ТОВ «Франківськ-Брухт» ОСОБА_4 були сформовані податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року та з лютого 2009 року по липень 2010 року, до яких внесені завідомо неправдиві дані, підписані ним та подані до контролюючого органу - ДПІ у м. Івано-Франківськ, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість на суму 1 806 742 грн.

Викладені факти підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами та матеріалами кримінального провадження, зокрема: актом документальної перевірки ТОВ «Франківськ-Брухт», протоколами допитів свідків, висновками почеркознавчих експертиз, а також іншими доказами, які у своїй сукупності підтверджують вчинення кримінальних правопорушень.

Встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень, 25 лютого 2013 року слідчим складено повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_4 за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, однак її не вручено у зв'язку з відсутністю особи за адресою реєстрації.

Цього ж числа ОСОБА_4 оголошено в розшук, виконання якого доручено оперативному підрозділу податкової міліції.

За наслідками виконання доручення слідчого 21.08.2018 місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 встановлено та забезпечено його явку до слідчого підрозділу.

22 серпня 2018 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру та допитано як підозрюваного.

Матеріалами клопотання також зазначено, що на даний час виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки це забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та унеможливить виникнення ризиків, наявність яких вбачається із матеріалів кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу виправдовується можливістю переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується його перебуванням в розшуку тривалий час. ОСОБА_4 також може вчинити нові злочини, в тому числі у сфері господарської діяльності, оскільки на даний час не має постійного місця роботи та законних доходів.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи визначені ст.ст.176, 177, 178 КПК України вимоги та критерії, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень у сфері економічної безпеки держави, наслідком якого є заподіяння особливо великих матеріальних збитків, що на даний час не відшкодовані, тяжкість злочину, вік підозрюваного, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що його характеризують, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, упередження можливості продовжувати злочинну діяльність, є підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити, при цьому покласти на підозрюваного додаткові обов'язки.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання. Від послуг захисника відмовився.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Кримінальне правопорушення за ч.3 ст.212 КК України згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а за його вчинення передбачене покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.366 КК України згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.7 ст.194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі від 35 240 грн до 140 960 грн.

З матеріалів клопотання вбачається, що 22 серпня 2018 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру та допитано як підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави - 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених в ст. 194 КПК України обов'язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 грн.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:

- не відлучатися із м. Ізмаїл Одеської області, в якому він на даний час проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 27 серпня 2018 року.

Попередній документ
76192618
Наступний документ
76192620
Інформація про рішення:
№ рішення: 76192619
№ справи: 344/12942/18
Дата рішення: 27.08.2018
Дата публікації: 01.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження