Апеляційний суд Житомирської області
Справа №286/1707/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.289 КК України Доповідач ОСОБА_2
29 серпня 2018 року м. Житомир
Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження №12018060250000317 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_6 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
в апеляційній скарзі перший заступник прокурора Житомирської області просить вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року, яким затверджено угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_9 , скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим, постановлений з істотним порушенням норм чинного КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим, затверджена судом, суперечить вимогам ч.1 ст.55, ч.3 ст.469 КПК України, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, протиправні дії ОСОБА_7 були спрямовані на спричинення матеріальної шкоди потерпілому і одночасно ним здійснено посягання на публічні інтереси.
Зазначив, що відповідно до роз'яснень, які містяться у п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», суд, приймаючи рішення щодо затвердження укладеної між сторонами кримінального провадження угоди має враховувати, що у кримінальних правопорушеннях, де основним безпосереднім об'єктом виступають публічні інтереси, а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, то таке укладення угоди про примирення не допускається. Зазначене залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року затверджено угоду про примирення у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018060250000317 від 24.05.2018 року, укладену між потерпілим ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначено йому узгоджене між сторонами покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.289 КК України у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік при умові, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази - автомобіль ВАЗ 2105 р.н. НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Овруцького ВП, викрутку - повернуто власнику ОСОБА_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що повернуто під розписку власнику ОСОБА_9 - залишено останньому.
За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 24.05.2018, близько 03 години 00 хвилин, по вул. Слобідська, поблизу домогосподарства №4, с. Гладковичі Овруцького району, ОСОБА_7 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля марки ВАЗ - 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходився на ділянці вказаної вулиці поблизу домогосподарства за місцем його проживання, та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_9 . Поза волею і без попередньої згоди останнього, не маючи а ні дійсного, а ні уявного права на користування зазначеним транспортним засобом, через незачинені дверцята проник до його салону.
Після цього, ОСОБА_7 за допомогою підібраної в салоні автомобіля викрутки завів двигун автомобіля ВАЗ - 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 та разом з ОСОБА_10 , який не був обізнаний про злочинні дії ОСОБА_7 , керуючи ним, розпочав та продовжив рух до домогосподарства за місцем проживання ОСОБА_10 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , де в подальшому залишив автомобіль на узбіччі вулиці поблизу зазначеного домогосподарства.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_9 , які заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та вирок суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» суд, приймаючи рішення щодо затвердження укладеної між сторонами кримінального провадження угоди, має враховувати, що у кримінальних правопорушеннях, де основним безпосереднім об'єктом виступають публічні інтереси (зокрема немайнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, то укладення угоди про примирення не допускається.
Зокрема, затвердження таких угод не допускається у справах про злочини, передбачені розділом XI "Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту".
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом. Під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно, з будь - якою метою протиправне вилучення будь - яким способом транспортного способу у власника чи користувача всупереч їх волі.
Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, є контрольоване використання транспортних засобів. Його додатковим обов'язковим або факультативним об'єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров'я особи, власність тощо.
Як встановлено судом, протиправні дії ОСОБА_7 були спрямовані на спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 і одночасно ним здійснено посягання на публічні інтереси. Його дії кваліфіковані за ч.1ст.289 КК України, тобто злочин, передбачений розділом XI "Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту", а тому передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення обвинуваченого з потерпілим у даному кримінальному провадженні не вбачається.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Суду першої інстанції під час нового судового розгляду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі докази по справі та прийняти законне і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.