Провадження № 11-кп/774/1339/18 Справа № 182/5082/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
29 серпня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040340002313 від 06 червня 2017 року за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2018 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Приміське Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянка України, маюча вищу освіту, не одружена, має на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працююча, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
-обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України;
за участю учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_7
В апеляційній скарзі обвинувачена просить змінити вирок в частині цивільного позову, зменшити суму моральної шкоди до 2000 гривень завданої в результаті ДТП.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу обвинувачена зазначає, що не працевлаштована, має на утриманні неповнолітню дитину та матір хвору на онкозахворювання, у зв'язку з чим відсутні грошові кошти на сплату моральної шкоди потерпілому. В апеляційній скарзі обвинувачена звертає увагу, що компенсувала практично всю матеріальну шкоду потерпілому.
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2018 року, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.
Звільнено ОСОБА_6 від призначеного основного і додаткового покарання на підставі ст. 1 п. В) Закону України « Про амністію у 2016 році».
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, також вирішено питання щодо судових витрат.
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_6 , 02.06.2017 року, о 16.20 годині, керуючи технічно-справним транспортним засобом, автомобілем марки «ВАЗ 2103» державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , рухалася по проїзній частині вул. Г.Чорнобиля з боку вул. 50 років НЗФ в напрямку перехрестя з вул. Б.Мозолевського в м. Нікополі Дніпропетровської області зі швидкістю до 40 км./год. для подальшого виконання правого повороту та руху по проїзній частині вул. Б.Мозолевського.
На перехресті проїзних частин вул. Г. Чорнобиля та вул. Б. Мозолевського в м. Нікополі Дніпропетровській області, водій ОСОБА_6 , під час виконання маневру правого повороту на проїзну частину вул. Б. Мозолевського в напрямку вул. Малиновського, не прийнявши заходів належної уваги, обережності, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян та інших учасників дорожнього руху, будучи неуважною до дорожньої обстановки та її змінам, за межами перехрестя виїхала на зустрічну смугу руху транспортних засобів проїзної частини вул. Б.Мозолевського в м. Нікополі Дніпропетровській області, де між будинками № 134 по вул. Г. Чорнобиля та № 62 по вул. Б.Мозолевського допустила зіткнення передньою частиною керованого нею автомобіля марки «ВАЗ 2103» державний номер НОМЕР_1 , з передньою частиною мопеду марки «Хонда Леад», без державного номеру, під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по проїзній частині вул. Б.Мозолевського в напрямку перехрестя з вул. Г.Чорнобиля з боку вул. Малиновського в м. Нікополі, Дніпропетровської області та зупинився на смузі свого руху, побачивши автомобіль, під керуванням ОСОБА_6 , що наближався до нього.
Своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушила вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3б), 12.1 Правил дорожнього руху України у зв'язку з чим настала дорожньо-транспортна пригода та водій мопеду марки «Хонда Леад» без державного номеру, ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому обох кісток правого передпліччя у середній третині, забитої рани лівого колінного суглобу, садна правої кисті - відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_6 за кримінальним законом та доведеність її вини в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Суд першої інстанції, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Доводи обвинуваченої ОСОБА_6 стосовно відсутності грошових коштів на сплату моральної шкоди,інші дані про особу обвинуваченої, суд першої інстанції при ухваленні вироку врахував та задовольнив цивільний позов потерпілого лише частково, стягнувши 5000 гривень.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, у випадках:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина. Також обов'язковою підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою особи. Моральна шкода відшкодовується лише за наявності вини особи, яка завдала шкоди.
Так, незалежно від вини моральна шкода відшкодовується, якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, її відшкодування здійснюється за правилами ст. 1187 ЦК. Однак, якщо шкода завдана життю або здоров'ю фізичної особи володільцями джерел підвищеної небезпеки внаслідок їх взаємодії, то моральна шкода відшкодовується залежно від ступеня їх вини за правилами ст. 1188 ЦК. Також, якщо шкода завдана майну фізичної особи, то права на відшкодування моральної шкоди без вини у потерпілого не виникає.
В даному випадку провина обвинуваченої встановлена в повному обсязі та має причинно-наслідковий зв'язок між ДТП та ушкодженнями потерпілого, у зв'язку з чим підстав для зменшення суми моральної шкоди колегією суддів не встановлено, оскільки суд першої інстанції врахував всі обставини кримінального правопорушення та призначив відповідну суму стягнення за цивільним позовом.
Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів -,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2018 року, відносно ОСОБА_6 , за ч.1 ст. 286 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
------------------- ------------------- --------------------
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_10