30 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1125/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
з участю представника позивача Замлинського С.С.,
представників відповідача Грицишиної І.О., Кобись Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фурніро" (далі - ТзОВ "Фурніро", позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач 1) про стягнення пені на бюджетну заборгованість за період з 20.12.2017 року по 20.06.2018 року в сумі 104508,67 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року залучено до участі у справі другим відповідачем Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКСУ у Волинській області, відповідач 2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником ПДВ. 13 жовтня 2017 року Волинським окружним адміністративним судом у справі №803/121/16 за позовом ТзОВ "Фурніро" до Луцької ОДПІ про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов'язано Луцьку ОДПІ внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТзОВ "Фурніро" суми податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 1197967 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 19 грудня 2017 року на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, який апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишив без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16 без змін. Позивач вказує на те, що вищезазначена сума бюджетного відшкодування стала узгодженою з моменту набрання законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16, тобто 19 грудня 2017 року. Оскільки ця узгоджена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість не відшкодована товариству, тому відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач вважає її бюджетною заборгованістю, а тому просить стягнути на його користь пеню в сумі 104508,67 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 20.12.2017 року по 20.06.2018 року по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.
Відповідач 1 у відзиві на позов від 05.07.2018 року (а.с.31-33) не погоджується з позовними вимогами, оскільки вважає, що контролюючим органом виконане судове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16 у повному обсязі, так як після набрання рішенням законної сили було внесено дані по декларації за червень 2015 року в сумі невідшкодованого ПДВ, а саме 1194898 грн. до Тимчасового реєстру заяв про повернення відшкодування ПДВ. Крім того, вказує на те, що Луцька ОДПІ не наділена відповідними повноваженнями щодо перерахування сум бюджетного відшкодування платникам податків. Також, звертає увагу суду на те, що на даний час триває процедура судового оскарження у Верховному Суді постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16, а тому позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про стягнення пені за порушення строків відшкодування ПДВ. Водночас відповідач 1 вважає, що під час розрахунку кількості днів прострочення відшкодування ПДВ слід враховувати саме операційні «робочі» дні, а тому дата, з якої позивач відраховує момент виникнення пені не відповідає приписам чинного законодавства. Також наголошує на тому, що залишок невідшкодованих сум ПДВ становить 1194898 грн., оскільки протягом 2016-2017 років позивачу нараховане до сплати ПДВ та штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 3069 грн., у зв'язку з чим сума, з якої позивач здійснює розрахунок пені не відповідає залишку невідшкодованої суми.
На підставі наведеного відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідач 2 у відзиві на позов від 26.07.2018 року вих. №13-08/592-3410 (а.с.73) не погоджується з даним позовом, оскільки нормами чинного законодавства органам казначейства не надано повноважень нараховувати та виплачувати пеню на заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви та розрахунку, поданого платником податків. Вказує на те, що казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Міністерства фінансів України, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. У зв'язку з цим просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив відповідача 1 від 09.07.2018 року (а.с.49-55) позивач посилається на необґрунтованість відзиву Луцької ОДПІ. Звертає увагу суду на те, що, враховуючи те, що відповідачем не внесено до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування необхідні дані, позивачу не було відшкодовано відповідну суму бюджетного відшкодування, тому позивач набув право на нарахування пені. При цьому, позивач зауважує, що держаний фіскальний орган самоправно здійснив заміну способу виконання згаданого судового рішення шляхом включення вказаних сум саме до Тимчасового реєстру, а не до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. В результаті цього на даний час постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16 залишається невиконаною. Безпідставним також вважає твердження відповідача про здійснення розрахунку пені лише з врахуванням операційних днів, оскільки такий порядок не конкретизований у пункті 200.23 статті 200 ПК України. Враховуючи те, що товариству не було відшкодовано відповідну суму бюджетного відшкодування, тому позивач набув право на нарахування пені, яку зобов'язаний сплатити відповідач.
У запереченні на відповідь на відзив від 13.07.2018 року (а.с.67-69) відповідач 1 з доводами позивача не погоджується та вважає їх безпідставними з підстав, наведених у відзиві на позов.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представники відповідача 1 Луцької ОДПІ в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов, просили відмовити у його задоволенні повністю.
Представник відповідача 2 ГУ ДКСУ у Волинській області в судове засідання не прибув, хоча ГУ ДКСУ у Волинській області належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ "Фурніро" є платником податку на додану вартість. Товариство подало 20.07.2015 року контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (а.с.7-9), де в рядку 23.2 декларації зазначило суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 182820,00 грн., а в рядку 30 декларації - суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1078267,00 грн. Зазначені суми також відображені позивачем у розрахунку суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) від 20.07.2015 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) від 20.07.2015 року, заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) від 20.07.2015 року (а.с.10-12). Однак, контролюючий орган податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2016 року №000002220 відмовив ТзОВ "Фурніро" у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1197967,00 грн. Позивач не погодився з таким податковим повідомленням-рішенням фіскального органу та оскаржив його до суду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16 позов ТзОВ "Фурніро" до Луцької ОДПІ про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю (а.с.14-20). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Рожищенське відділення) від 25.01.2016 року №0000022200. Визнано протиправною бездіяльність Рожищенського відділення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо неподання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми у розмірі 1197967 грн., що підлягає відшкодуванню із бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро". Зобов'язано Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фурніро" суми податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 1197967 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 19 грудня 2017 року на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, який апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишив без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16 без змін (а.с.21-24).
Луцька ОДПІ не погодилася з наведеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та оскаржила їх в порядку касаційного провадження до Верховного Суду, який ухвалою від 05.02.2018 року відкрив касаційне провадження у справі №К/9901/9643/18 та одночасно відмовив у задоволенні клопотання Луцької ОДПІ про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень (а.36). На даний час касаційне провадження у даній справі триває.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 200.7 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України).
Як визначено підпунктами 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений у пункті 200.12 статті 200 ПК України. Зокрема, відповідно до підпункту ґ) пункту 200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
Пунктом 200.13 статті 200 ПК України передбачено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 1197967 грн. є узгодженою в порядку судового оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу від 25.01.2016 року №0000022200, а саме з моменту набрання законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 року у справі №803/121/16, тобто з дати проголошення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 року.
Пунктом 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відповідно до п.1 розд.2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №343 від 09.03.2016 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2016 року за №496/28626, для забезпечення повного з'ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування ПДВ, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцем знаходження відповідного органу ДФС.
Доводи Луцької ОДПІ про те, що у ТзОВ "Фурніро" не виникає право на отримання сум пені, визначеної відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, у зв'язку з тим, що ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 року у справі №803/121/16 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 року у справі №876/11095/17 є безпідставними, оскільки суперечать п.200.12 ст.200 ПК України. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення, і таким днем, згідно Кодексу адміністративного судочинства України, є прийняття рішення судом апеляційної інстанції, яким, в даному випадку, є постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 року у справі №876/11095/17.
Проте, судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ залишається невідшкодованою позивачу у визначені ПК України строки, тому він має право на подальше нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.
Суд не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ про те, що контролюючим органом після набрання законної сили виконана постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 року у справі №803/121/16, так як фіскальний орган вніс дані по декларації за червень 2015 року до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ. Однак, резолютивною частиною зазначеної постанови суду зобов'язано Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фурніро" суми податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 1197967 грн. Суд звертає увагу на те, що згаданим судовим рішенням зобов'язано контролюючий орган внести дані про відшкодування позивачу сум ПДВ саме до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а не до Тимчасового реєстру. При цьому, відсутність технічної можливості відшкодування по Тимчасовому реєстру платнику податку сум ПДВ не спростовують обов'язку контролюючого органу виконати судове рішення, яке набрало законної сили. Відтак, судом встановлено, що постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 року у справі №803/121/16 на даний час є невиконаною, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1197967 грн. не повернута позивачу.
Суд додатково звертає увагу на те, що неподання органом фіскальної служби після закінчення процедури узгодження суми бюджетного відшкодування, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, оскільки ТзОВ "Фурніро" не здійснено відшкодування ПДВ з Державного бюджету України, тому позивач відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України має право на нарахування пені на таку суму заборгованості.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені (а.с.5, зворот), який складений позивачем з урахуванням заборгованості по відшкодуванню сум ПДВ за період з 20.12.2017 року по 20.06.2018 року, що також перевірений судом, а невідшкодована сума становить 1197967,00 грн., тому ТзОВ "Фурніро" має право на стягнення пені у розмірі 104508,67 грн. (облікова ставка - 14,5%, 120% облікової ставки - 17,4%, кількість днів прострочення - 183). При цьому, суд не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ про те, що розрахунок пені складений невірно у зв'язку з тим, що під час такого розрахунку необхідно враховувати лише операційні (робочі) дні прострочення. Однак, пункт 200.23 ст.200 ПК не конкретизує такий порядок розрахунку пені, а тому суд вважає вірним розрахунок пені, складений позивачем із врахуванням прострочених календарних днів відшкодування ПДВ. Відтак, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області.
Згідно з ч.1-2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів під ставність стягнення пені, а відповідачі не довели, що діяли у межах закону, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з платіжним дорученням від 19.06.2018 року №918 позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі судові витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4а, ідентифікаційний код 38009371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро" (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) 104508,67 грн. (сто чотири тисячі п'ятсот вісім гривень 67 коп.) пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 20 грудня 2017 року по 20 червня 2018 року по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39497665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро" (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4а, ідентифікаційний код 38009371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурніро" (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення суду буде складено 04 вересня 2018 року.
Суддя В.Д. Ковальчук