Справа №173/591/18
Провадження №2/173/577/2018
31.08.2018
Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Демяненко С.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням
21.03.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням до відповідачів ОСОБА_2, та ОСОБА_3
02.05.2018 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідачів - фізичних осіб.
03.05.2018 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 13.06.2018 року.
13.06.2018 року розгляд справи відкладений в зв'язку з неявкою в судове засідання сторін. Справа призначена до розгляду на 31.08.2018 року
31.08.2018 року проведене підготовче судове засідання. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2018 року.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати відповідачів втратившими право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на підставі договору купівлі-продажу від 27 липня 1981 року вона є власником будинку АДРЕСА_1
В її будинку з її згоди 14 серпня 2012 року було зареєстровано відповідачів: її доньку ОСОБА_2, та її онука ОСОБА_3
Відповідачі були лише зареєстровані в належному їй будинку, але не проживали в ньому в ньому не проживали.
Реєстрація відповідачів у належному позивачу будинку створює перешкоди у користуванні ним, так як вона змушена сплачувати додатково комунальні послуги та нести витрати по утриманню будинку самостійно, також не має можливості оформити субсидію на оплату комунальних послуг, що й стало підвою звернення до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2, та ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом виставлення інформації на офіційному сайті судової влади, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали. Заяви про розгляд справи у їх відсутність не подали.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір правовідносин по захисту права власності та права користування чужим майном.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27 липня 1981 року, що підтверджується копією договору купівлі - продажу, який у відповідності із діючим на час його вчинення законодавством зареєстрований у Верхньодніпровському міському бюро технічної інвентаризації, за № 47.
В зазначеному вище будинку з 14 серпня 2012 року зареєстровані відповідачі: ОСОБА_2,. та ОСОБА_3, що підтверджується даними домової книги та адресною довідкою.
Позивач згідно поданого позову зазначає, що відповідачі є її донькою та онуком , та зареєстровані в її будинку з наданого нею дозволу. Проте, протягом п'яти років. А саме з часу реєстрації - за зазначеною адресою не проживають.
Таким чином судом встановлено, що відповідачі були зареєстровані в будинку позивача, як члени її сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла
Факт не проживання відповідачів в будинку позивача підтверджується актом депутата Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 14.03.2018, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2,. та ОСОБА_3., не проживають за адресою: АДРЕСА_1 протягом п'яти років. Дані обставини підтверджуються свідками.
Будь-яких доказів для підтвердження факту проживання в належному позивачу будинку, наміру користуватись ним, відповідачі суду не надали.
Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.
Відпровідно до ст.ст 77-78 ЦПК України -Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не надано доказів того, що вони мають право власності на зазначений вище будинок, що позивач чи інші особи створювали їм перешкоди у користуванні даним житловим приміщенням. З чого суд приходить до висновку, що відповідачі не мають наміру проживати в будинку позивача та користуватись ним. Чим порушують права позивача.
Таким чином судом встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦПК України відповідачі втратили право на користування належним позивачу будинком, як такі, що не проживають за вказаною адресою більше одного року
За даних обставин, суд відповідно до обраного позивачем способу захисту цивільних прав, а саме припинення права користування житловим приміщенням, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з якими погоджується суд, вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати відповідачів такими, що втратили право користування в будинком АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 7 ЗУ « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином рішення суду про визнання відповідачів такими, що втратили право користування в будинком АДРЕСА_1 є підставою для зняття їх з реєстраційного обліку за даною адресою і не потребує додаткового покладення відповідних обов'язків на орган, що здійснює державну реєстрацію місця проживання фізичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, так як позовні вимоги задоволені , суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 352.40 грн., з кожного.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням - задовольнити
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3 проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 352 грн. 40 коп., з кожного
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою завою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та/або подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 31.08.2018 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване: 31.08.2018 року
Оприлюднене: 03.09.2018 року
Дата набрання законної сили 02.10.2018 року