Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 вересня 2018 р. № 2040/5574/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61022, код ЄДРПОУ2577600993) до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (просп. Науки, буд. 9,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ39859805) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №218-1303 від 04.04.2016 року щодо нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2016 рік на суму 25000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що є власником легкового автомобіля марки Porshe модель Cayenne, 2013 року випуску, в зв'язку з чим контролюючим органом позивачу було нараховано транспортний податок за 2016 рік в сумі 25000,00 грн. згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення.
Позивач вказує, що таке нарахування не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки здійснено без урахування дійсних даних про належний позивачу автомобіль, зокрема, щодо фактичного пробігу, та за відсутності на час нарахування податку відповідної методики, яка достовірно визначає характеристики автомобілю з метою визначення чи є він об'єктом оподаткування.
Відповідач згідно наданого до суду відзиву позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.
При цьому відповідач зазначив, що при нарахуванні транспортного податку контролюючий орган не повинен самостійно встановлювати фактичний пробіг автомобіля та тип коробки передач, як про це стверджує позивач, оскільки при нарахуванні податку керується положеннями ст. 267 ПК України, яка передбачає такі підстави для нарахування як середньоринкова вартість та рік випуску. Розрахунок середньоринкової вартості автомобілів здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016р.
13.07.2018р. судом відкрито спрощене провадження у даній справі.
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Встановлені судом фактичні обставини справи полягають в наступному.
Сторонами у справі не заперечується та підтверджено матеріалами справи, що позивач є власником легкового автомобіля марки Porshe модель Cayenne , державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску - 2013 (а.с. 14).
Згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення від 04.04.2016р. № 218-1303 (а.с. 13) позивачу нараховано податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн., не погодившись з яким позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування цього рішення.
Судом встановлено, що відповідач, доходячи висновку про необхідність нарахування вказаного вище податку виходив з того, що вартість належного позивачу автомобіля складає понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за обсягом двигуна та роком випуску він підпадає під визначення об'єкту оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Базою оподаткування у відповідності до п. п. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Відповідно до п. п. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Законом України від 24.12.2015 № 909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909-VIII) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016р.
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування (в редакції із змінами, внесеними згідно Закону № 909-VIII) стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до підпункту 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Кодексу така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була установлена в розмірі 1378 грн. (ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 р. складали 1 033 500 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 у відповідності до підпункту 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України була затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика).
Як зазначено в пункті 1 Методики, остання встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Відповідно до п.4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.
Відповідно до п.13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом використовується інформація про автомобілі, яка отримана від Мінекономрозвитку до 01 лютого базового податкового (звітного) періоду.
Підсумовуючи викладене вище, Мінекономіки розраховує та подає ДФС інформацію про автомобілі в період з 10 січня до 1 лютого базового податкового періоду.
В той же час, постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, якою була затверджена Методика, набрала чинність 19.02.2016 року, що унеможливлює виконання приписів пунктів 4, 13 Методики у встановлені в ній строки.
Середньоринкова вартість автомобіля, як зазначено в п. 2 Методики, розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі за текстом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. N403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:
Сер = Цн * (Г /100) *(1 ± (Гк /100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;
Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів.
Відповідно до пункту 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року № 563 «Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку» затверджено форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об'єкта оподаткування (форма Л).
Вказана Форма не містить розділу про фактичний пробіг автомобіля, а також про тип коробки передач.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Мінекономрозвитку не володіє інформацією про кожен конкретний індивідуально визначений автомобіль, кому він належить, де зареєстрований тощо, а інформація що надається Міністерством до органів ДФС носить абстрактний характер, містить перелік марок і моделей автомобілів із зазначенням ряду характеристик, за наявності деяких з них середньоринкова вартість автомобіля перевищуватиме 750 мінімальних заробітних плат.
Функції податкового органу зводяться до того, щоб на підставі інформації отриманої від органів внутрішніх справ про конкретний автомобіль, перевірити, чи є він об'єктом оподаткування виходячи з інформації наданої Міністерством (у формі переліку та калькулятору розміщеного на сайті), та за необхідності, нарахувати його власнику податкове зобов'язання.
Враховуючи відсутність у Переліку інформації про пробіг, для точного визначення середньоринкової вартості конкретного автомобіля законодавець передбачив у Методиці п.14, відповідно до якого Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньо ринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки перемикання передач та пробіг.
За таких обставин без інформації про фактичний пробіг неможливо визначити один з обов'язкових коефіцієнтів, та, відповідно, вірно визначити і вирахувати середньо ринкову вартість транспортного засобу, що є обов'язковим при вирішенні питання чи є автомобіль об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.
Як слідує з аналізу законодавства, яке діяло протягом 2016 року, ним не було передбачено правового механізму та повноважень органів ДФС або Мінекономрозвитку встановлювати фактичний пробіг, а у разі відсутності таких даних, визначати його самостійно, як середньо нормативний або відсутній чи іншим чином. Лише в червні 2017 року були внесені відповідні зміни до Методики шляхом виключення категорії пробігу, які можуть застосовуватись для визначення об'єктів оподаткування у 2018 році.
З урахуванням наведеного, трактування контролюючим органом норм Податкового кодексу України, які слугували обґрунтуванням спірного рішення, не можна визнати правильним.
При цьому суд зауважує, що згідно правової позиції, висловленої касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2018р. по справі №819/1249/17 держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, суд доходить висновку про його невідповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги про його скасування є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61022, код ЄДРПОУНОМЕР_2) до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (просп. Науки, буд. 9,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ39859805) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №218-1303 від 04.04.2016 року щодо нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2016 рік на суму 25000,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) суму сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39859805).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко