03 вересня 2018 року № 810/3953/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа - Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа- Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у видачі посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та зобов'язати відповідача видати відповідне посвідчення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є особою, яка проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому має право на встановлення йому статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1.
Відповідач з позовом не погодився з мотивів, зазначених у письмових поясненнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідно до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VII, виключено абзац п'ятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, на переконання відповідача, з 01.01.2015 позивач не проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Третя особа, належним чином повідомлена про розгляд справи, правом, передбаченим статтею 165 КАС України, не скористалась, будь-яких письмових пояснень до суду не надавала.
Ухвалою суду від 02.08.2018 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 05.11.2008 (а.с. 4).
ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, захворювання пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії НОМЕР_3 (а.с. 9) та експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.5).
У зв'язку із вищезазначеним, виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області вніс подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо видачі позивачу посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1.
Однак, листом від 04.05.2018 №1136/02-59 відповідач відмовив позивачу у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1, посилаючись на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.6).
Таким чином, відповідач вважає, що з 01.01.2015 позивач не проживає на території забрудненої зони і тому відсутні правові підстави для видачі їй посвідчення 1 категорії.
Позивач, вважаючи дії відповідача такими, що порушують його законні права та інтереси звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За приписами пункту 4 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.01.1994 проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою у паспорті.
Зважаючи на те, що позивач більше 4 років проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю, йому було видано посвідчення потерпілого категорії 4 серії НОМЕР_2 від 05.11.2008 (а.с.4).
За змістом статей 14 і 65 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій вказаним особам встановлюється категорії 4 видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №51).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 6 Порядку №51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Частиною третьою статті 15 Закону №796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Положення статті 15 Закону №796-XII кореспондуються з приписами пункту 10 Порядку №51, відповідно до якого особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).
Отже, особи, які станом на 1 січня 1993 року постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом №796-XII.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII, до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
З приводу доводів Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо посилання на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю, виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, з приводу чого суд зазначає.
Необхідною умовою реалізації пільг і компенсацій, передбачених Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є встановлення відповідній особі статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 4, яке видається на підставі довідки про період проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
З огляду на зміни у законодавстві, зокрема, внесені Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", суд прийшов до висновку про те, що виключення із правового регулювання такої зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як зона посиленого радіоекологічного контролю, мало наслідком лише скасування компенсацій та пільг особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державою до 01.01.2015.
У той же час висновки, до яких дійшов відповідач, пов'язуючи виключення такої зони як зона посиленого радіоекологічного контролю із наявністю у особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, - є безперечно помилковими, адже жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не відбулось.
Крім того, суд вважає, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.
Отже, відмова відповідача у видачі позивачу посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, яка ґрунтується на доводах про виключення, тобто не існування зони посиленого радіоекологічного контролю є безпідставною та не ґрунтується на нормах та вимогах чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вищевказаних обставин та враховуючи норми права, які їх регулюють, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відмова відповідача щодо встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1 та видачі відповідного посвідчення, є протиправною.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії -1.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193459) повторно розглянути подання виконавчого комітету Білоцерківської міської рад Київської області щодо встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1 та видати їй посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії-1.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.