Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 серпня 2018 р. Справа№805/2364/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
судді Христофорова А.Б.,
при секретарі Кульматицькому Я.В.,
за участі
представника позивача Гламаздіна О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Офісу великих платників податків Державної Фіскальної служби до Державного підприємства "Селидіввугілля" про:
-про стягнення боргу Державного підприємства "Селидіввугілля" зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету,-
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення боргу Державного підприємства "Селидіввугілля" зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету, позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач має податковий борг, який виник внаслідок несплати підприємством зобов'язань за Договором реструктуризації(розстрочення) податкового боргу №9/1 від 22.05.2006 року. Станом на час звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету у сумі 152158,05 грн. Самостійно заборгованість відповідачем не сплачується, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що дійсно був укладений договір реструктуризації щодо сплати боргу за 2005-2006 роки, однак як раніше було встановлено судовими рішеннями, про стягнення боргу за договором про реструктуризацію за іншими податковими боргами, які увійшли до договору реструктуризації, з урахуванням того, що податковий борг, який не сплачено самостійно протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, він підлягає списанню, як безнадійний. Отже в даному випадку позивачем порушено строки давності звернення до суду, у зв'язку з чим у задоволені позовних вимог необхідно відмовити.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що дійсно борг утворився у 2005-2006 роках, та рішенням від 22.05.2006 року здійснено реструктуризацію боргу на 10 років, а 22.05.2016 року дію договору припинено, у зв'язку з чим наявні всі підстави для стягнення боргу.
Відповідно до заперечення на відповідь, відповідач наполягає на тому, що податковий борг виник у 2005-2006 році, та відповідно до приписів ст. 102 Податкового кодексу України, податковий орган має право на звернення до суду з позовом щодо примусового стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Отже позивачем пропущений строк звернення до суду про стягнення боргу який виник у 2005-2006 роках.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.
05.04.2018 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
18.04.2018 року на адресу суду надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
23.04.2018 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
24.05.2018 року ухвалою суду, здійснено перехід розгляду справи зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.06.2018 року.
05.06.2018 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання до 23.06.2018 року.
23.06.2018 року ухвалою суду провадження у справі зупинено для надання часу для примирення сторін.
30.07.2018 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.08.2018 року.
03.08.2018 року ухвалою суду відмовлено у задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у режимі відео конференції.
03.08.2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.08.2018 року.
07.08.2018 року ухвалою суду відмовлено у задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у режимі відео конференції.
14.08.2018 року ухвалою суду відмовлено у задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у режимі відео конференції.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, Офіс великих платників податків Державної Фіскальної служби (ЄДРПОУ 38752875)є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, до Державне підприємство "Селидіввугілля" (ЄДРПОУ 33426253) є юридичною особою та згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Судом встановлено, що відповідно до Рішення Красноармійської об'єднаної державно податкової інспекції №9/1 від 22.05.2016 року та договору про реструктуризацію (розстрочення) податкового боргу №9 від 22.05.2006 року ДП "Селидіввугілля" надано розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій(фінансових) санкцій), що обліковуються за даними карток особових рахунків на підставі довідок від 03.05.2006 року про суми податкового боргу станом на 01.01.2005 року, які не погашено на день складання довідки про загальну суму 11511674,71 грн у тому числі:
-податок на землю (13050100) - 32868,72 грн (в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» - 32868,72 грн);
-податок на землю (13050103) - 20430,98 грн.;
-дивіденди (21010100)-231859,65 грн.;
-штраф (23030339) - 686,15 грн.;
-штраф (23030337) - 79650,92 грн.;
-штраф (23030133) - 85099,04 грн.(в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» - 6991,20 грн)
- штраф (23030132) - 8180,00 грн.,(в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» - 8180,00грн)
- податок на прибуток (11020100) - 1399951,46 грн., (в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» -1399951,46 грн);
-збір за забруднення навколишнього природного середовища (50080200) - 9028908,45 грн.,(в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» - 7839129,55 грн);
-збір за геологорозвідувальні роботи (13040100) - 83869,99 грн.,( в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» - 83869,99 грн);
- платежі за користування надрами (13030100) - 46433,19 грн.(в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» - 46433,19 грн);
-збір за водокористування (13020100) - 15481,50грн., (в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» -15481,50 грн).;
-податок на прибуток (11021500) - 6610,00 грн.( в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» -6610,00 грн.);
-ПДВ (14010100)- 471644,66 грн,(в тому числі шахта «Д.С.Коротченко» - 471644,66 грн).
Предмет договору з надання розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) на загальну суму 11511674,71 грн., в т.ч. по частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету (код платежу 21010100, стара назва платежу - «Дивіденди») на суму 231 859,65 грн.
Термін дії договору про реструктуризацію (розстрочення) податкового боргу №9/1 від 22.05.2006 року - з 22.05.2006 року до 31.05.2016 року.
Залишок несплаченої суми частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету (код платежу 21010100) за договором про реструктуризацію (розстрочення) податкового боргу №9/1 від 22.05.2006 року (після закінчення терміну дії договору) становить 152 158,05 грн.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, включене до ЄДР за ідентифікаційним кодом 33426253 та з вересня 2016 року перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників ДФС.
Обов'язок зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету сторонами не оспорюється.
Так, відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямовувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку визначеному Кабінетом міністрів України
Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 23.02.2011 року затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (далі - Порядок № 138).
Згідно пункту 1 Порядку №138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути ; включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків
Відповідно до пункту 2 Порядку № 138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень(стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (пункт3 Порядку №138).
Враховуючи викладене, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України, є обов'язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата вказаного платежу.
Відповідно до п.п. 19 .1.1, 19 .1.22 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, частина чистого прибутку (доходу). державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету належить до доходів Державного бюджету.
Податковим боргом, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є визначена сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Так,як раніше було встановлено, 22.05.2006 року на підставі рішення Красноармійської об'єднаної державно податкової інспекції №9/1 ДП "Селидіввугілля" надано розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкцій(фінансових) санкцій),
Згідно пунктів 100.1, 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Несплата відповідачем чергових платежів в строки, визначені умовами договорів про реструктуризацію податкового боргу в добровільному порядку є підставою для прийняття податковою інспекцією заходів з примусового стягнення прострочених платежів в порядку передбаченому Податковим кодексом України.
Щодо посилання відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Предметом договору про реструктуризацію (розстрочення) податкового боргу № 9/1 від 22.05.2006 року є надання розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних санкції) на загальну суму 11511674,71 грн в т.ч. по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) що вилучається до бюджету на суму 231859,62 грн.
Згідно з ст.263 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності зупиняється в силу встановленої законодавством відстрочки виконання зобов'язання .
Тобто на термін дії договору про реструктуризацію податкового боргу, перебіг позовної давності зупиняється з дня укладання такого договору.
Згідно пункту 1 Договору про реструктуризацію договір укладено терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 22.05.2006 року по 31.05.2016 року.
Отже, в даному випадку строк звернення до суду, визначений статтею 102 Податкового кодексу України, не сплинув.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Факт направлення податкових вимог на адресу відповідача податкових вимог: № 1/92 від 01.07.2005 року, та №2/103 від 05.08.2005 року на адресу суду сторонами не оспорюється.
Таким чином, факт надсилання (вручення) податкової вимоги відповідачу є доведеним.
Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір в порядку частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,6,90,132,139,193,242-244,246,255 КАС України, суд -
Позовні вимоги Офісу великих платників податків Державної Фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119) до Державного підприємства "Селидіввугілля" (вул. К.Маркса, 41, м. Селидове, Донецька область, 85400) про стягнення боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Селидіввугілля" (ЄДРПОУ 33426253) на користь Офісу великих платників податків Державної Фіскальної служби (ЄДРПОУ 38752875) заборгованість зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету у сумі 152158,05 грн на рахунок 31116074904002, КБК 21010100, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України, код ЄДРПОУ отримувача 37988155, ГУК у Дніпровській області, м. Дніпро/21010100
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 21 серпня 2018 року. Повний текст рішення суду складено та підписано 31 серпня 2018 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Христофоров А.Б.