пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
27.08.2018 справа № 908/185/18
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.)
у справі№908/185/18 (суддя Топчій О.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс”, м.Бердянськ Запорізької області
до Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області
простягнення 45044,25грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс”, м.Бердянськ Запорізької області, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області про cтягнення 45044,25грн. безпідставно отриманих коштів.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі №908/185/18 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення суду мотивоване тим, що заявлені позивачем до стягнення грошові кошти у розмірі 45044,25грн. набуті відповідачем без достатньої правової підстави за відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” обов'язку сплачувати вартість перших чотирьох діб зберігання вантажу на складах Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”.
Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, за твердженнями скаржника, підставами для скасування рішення є сукупність наступних обставин:
- здійснений позивачем розрахунок, з яким погодився господарський суд Запорізької області, є некоректним (загальна різниця між розрахунками позивача та відповідача становить 3673,22грн. з ПДВ);
- судом не надано належної оцінки тій обставині, що спірні рахунки акцептовані позивачем, а послуги надані в повному обсязі;
- при прийнятті рішення судом невірно розтлумачено умови договору, а саме пункти 5.1.2, п.5.1.3, п.5.6, у зв'язку з чим помилково не враховано пункт 11.2 Наказу Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» №447 від 09.12.2016р. «Про застосування тарифів на навантажувально-розвантажувальні роботи та зберігання вантажів», яким визначено тарифи за зберігання вантажів, не пов'язаних з морським вантажообігом.
У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за протоколом автоматизованого розподілу від 23.06.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), судді Попков Д.О., Радіонова О.О.
Ухвалою від 27.06.2018р. вказана колегія суддів відкрила апеляційне провадження у справі №908/185/18 та зобов'язала позивача до 06.07.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2018р. після проведення підготовчих дій судова колегія призначила розгляд апеляційної скарги Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи відсутність відповідного клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, тоді як судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.
На поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач наголошує, що апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
На підставі розпорядження керівника апарату, за протоколом повторного автоматизованого розподілу від 27.08.2018р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії ОСОБА_5, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), судді Радіонова О.О., Стойка О.В.
Згідно із вимогами ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як було встановлено господарським судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 26.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” (далі - експедитор) та Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт” (далі - портовий оператор) укладено договір №70 К (далі - договір), за умовами п.1.1 якого предметом даного договору є надання портовим оператором послуг з перевалки експортних зернових вантажів (далі - вантаж), які надходять для фірм, з якими експедитор має договори.
Згідно з п.1.3 експедитор самостійно здійснює експедирування вантажу в порту.
Вантаж по цьому договору надходить у порт: насипом на автомашинах (п.2.5).
Пунктом 2.6 передбачено, що за додатковим узгодженням з портовим оператором вантаж вивантажується у криті склади портового оператора для технологічного накопичення. Норми технологічного накопичення вантажу (для формування судових партій) в порту узгоджується додатково при узгодженні завозу вантажу до порту. Сторони домовились, що максимальний строк технологічного накопичення вантажу в порту складає 30 діб.
Відповідно до п.3.1 договору портовий оператор надає наступні послуги, пов'язані з вантажними операціями за даним договором: навантаження/відвантаження вантажу, технологічне накопичення і зберігання вантажу, складські операції з вантажем, штивку, зважування, переважування, оформлення приймально-передаточних, вантажних і транспортних (провізних) документів та інші роботи і послуги у відповідності з умовами даного договору. При цьому вивантаження вантажу з автомашин та внутрішньопортове перевезення вантажу (від місця вивантаження вагонів до місця зберігання на складі портового оператора, а також зі складських площ портового оператора до причалу/місця навантаження на судно і переміщення вантажу між складами) здійснюється експедитором самостійно та за свій рахунок.
У цілях технологічного накопичення вантаж, прийнятий до перевалки, розміщається відповідно до п.2.6 цього договору в критих складах портового оператора (п.3.3.1).
Пунктом 4.15 договору сторони погодили, що експедитор забезпечує вивезення вантажу з критих складів портового оператора не пізніше одного місяця від дати початку завозу. При зберіганні понад встановленого строку всі питання щодо якості вантажу вирішуються без участі та відповідальності портового оператора.
За умовами п.5.2.1 договору, за зберігання зернових вантажів у критих складах портового оператора, з моменту прибуття вантажу в порт (неповні доби приймаються за повні) експедитор оплачує за наступними ставками:
Термін зберіганняТариф за зберігання у гривнях за 1 тону на добуТариф, що складає в дол. США за одну тону на добу (при середньорічному курсі - 26,2 грн./дол. США згідно макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017р.)
Перші 4 добиБезоплатноБезоплатно
3 5-ї по 49-у добу2,3580,09
3 50-ої доби до моменту вивозу із порту5,240,2
Відповідно до п.5.6 договору тарифи за вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання затвердженні Наказами портового оператора. Тарифи і ставки встановлені в національній валюті України із зазначенням розміру тарифу в доларовому еквіваленті. При виставленні рахунків в національній валюті України, здійснюється перерахунок тарифів, указаних у доларовому еквіваленті в валюту України згідно офіційного курсу НБУ на дату надання послуг: оформлення коносаменту, штурманської розписки, вантажних документів або інших транспортних документів, передбачених діючим законодавством, підтверджуючих зняття вантажу з обліку портового оператору.
Пунктом 5.8 договору унормовано, що оплата за даним договором здійснюється експедитором в національній валюті України на розрахунковий рахунок портового оператора.
Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Листами від 14.12.2017р. №7/520 та від 14.12.2017р. №17/521 Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” повідомило Державне підприємство “Бердянський морський торговельний порт” про виникнення необхідності вивезення вантажу з критих складів відповідача та про те, що в період з 14.12.2017р. по 17.12.2017р. буде здійснено вивезення залишку експортних зернових вантажів, які належать наступним експортерам: Товариству з обмеженою відповідальністю “Профіт-Зерно” у кількості 177,187тн.; Товариству з обмеженою відповідальністю “Профіт-Житниця” у кількості 3040,59тн.; Товариству з обмеженою відповідальністю “Профіт-Ленд” у кількості 114,72тн.; Товариству з обмеженою відповідальністю “Профіт-Агрітрейд” у кількості 104,94тн.; Товариству з обмеженою відповідальністю “Профіт-Віста” у кількості 36,46тн. Враховуючи викладене, експедитор просив портового оператора надати рахунки на оплату послуг щодо зберігання вантажу за договором №70 К від 26.06.2017р.
Разом з тим, листом від 14.12.2017р. №11-14/530 відповідач надіслав позивачу для підписання додаткову угоду №3 до договору №70К від 26.06.2017р. За змістом зазначеної додаткової угоди запропоновано внести зміни до договору №70 К від 26.06.2017р. стосовно розрахунку вартості послуг зберігання вантажу на складах Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” наступного змісту:
“1. Згідно зі зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” вих.№17/521 від 14.12.2017р. про вивіз із порту залишків вантажу автомашинами, сторони дійшли згоди доповнити даний договір пунктами 4.33, 5.16 в наступній редакції:
4.33. У випадку вивозу залишків вантажу із порту, експедитор самостійно і за власний рахунок здійснює навантаження вантажу на автотранспорт.
5.16. У випадку відправки із порту залишків вантажу автомашинами, експедитор оплачує вартість наступних послуг портового оператора:
- вартість зберігання вантажу, не пов'язаного з морським вантажообігом: у випадку відправки вантажу із порту автомашинами згідно рознарядки вантажовласника, платежі за зберігання вантажу на складах портового оператора стягуються з моменту надходження вантажу в порт (неповна доба приймається за повну), при цьому безкоштовне зберігання протягом перших 4-х діб не надається, плата за зберігання стягується починаючи з першої доби зберігання:
Термін зберігання Тариф за зберігання в гривнях за 1 тону на добуТариф, що складає в дол. США за одну тону на добу (при середньорічному курсі - 26,2 грн./дол. США згідно макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017р.)
З 1-ої доби по 49-ту добу2,3580,09
З 50-ої доби і до моменту вивозу вантажу із порту5,240,2
- вартість переважування вантажу на автовагах портового оператора за ставкою вказаною в п.5.3 даного договору”.
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, додаткова угода №3 до договору №70К від 26.06.2017р. не підписана зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс”, про відмову від підписання експедитор повідомив портового оператора листом від 15.01.2018р. №18/12.
Однак, за твердженнями позивача, відповідач, виставляючи рахунки за закрите зберігання вантажу експортерів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-Зерно”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-Житниця”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-Ленд”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-Агрітрейд” і Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт-Віста”, який вивозився зі складу портового оператора у грудні 2017р. експедитором, розраховував вартість зберігання за тарифами, зазначеними у не підписаному позивачем проекті додаткової угоди №3 до договору №70К від 26.06.2017р. (тобто, з 1-ої доби зберігання вантажу).
Матеріали справи містять виставлені Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт” попередні рахунки за зважування, тарування та закрите зберігання вантажу - пшениця продовольча врожаю 2017р.:
- №1704044800 від 14.12.2017р. на суму 10599,31грн., у т.ч. ПДВ: 1766,55грн. (вантажовласник Товариство з обмеженою відповідальністю “Профіт-Ленд”);
- №1704044900 від 14.12.2017р. на суму 3844,45грн., у т.ч. ПДВ: 640,74грн. (вантажовласник Товариство з обмеженою відповідальністю “Профіт-Агрітрейд”);
- №1704045000 від 14.12.2017р. на суму 2388,50грн., у т.ч. ПДВ: 398,08грн. (вантажовласник Товариство з обмеженою відповідальністю “Профіт-Віста”);
- №1704044600 від 14.12.2017р. на суму 14436,30грн., у т.ч. ПДВ: 2406,05грн. (вантажовласник Товариство з обмеженою відповідальністю “Профіт-Зерно”);
- №1704044700 від 14.12.2017р. на суму 132070,31грн., у т.ч. ПДВ: 22011,72грн. (вантажовласник Товариство з обмеженою відповідальністю “Профіт-Житниця”).
Таким чином, загальна сума за виставленими Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт” попередніми рахунками №1704044800 від 14.12.2017р., №1704044900 від 14.12.2017р., №1704045000 від 14.12.2017р., №1704044600 від 14.12.2017р. і №1704044700 від 14.12.2017р. за зважування, тарування та закрите зберігання вантажу, який експедитором з 16.12.2017р. по 19.12.2017р. було вивезено зі складів портового оператора, становить 163338,87грн.
Позивачем платіжним дорученням від 15.12.2017р. №711 була оплачена сума у розмірі 163338,87грн., призначення платежу - “Вимушена передплата за зваж., тарування, зберігання згідно рах.№1704044700, №1704044600, №1704044800, №1704044900, №1704045000 від 14/12/17 з ПДВ 20% - 27223,15грн.”
Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс”, різниця між вартістю послуг Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” щодо зберігання вантажу у критих складах, зазначеною у названих вище рахунках та розрахунках до них, та вартістю послуг, розрахованою відповідно до п.5.2.1 договору (передбачена умова безоплатного зберігання вантажу у критих складах портового оператора протягом перших 4 діб), становить 45044,25грн. На переконання позивача, названа сума була отримана відповідачем без достатніх правових підстав, що стало підставою звернення з розглядуваним позовом до суду за захистом порушеного права.
Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Відповідно до п.7.2 Зводу звичаїв Морського порту Бердянськ, затвердженого наказом начальника Адміністрації Бердянського морського порту, від 26.11.2015р. №237 (Звід звичаїв Морського порту Бердянськ) послуги в морському порту Бердянськ надаються відповідно до укладених договорів, з урахуванням Правил надання послуг у морських портах, затверджених Міністерством інфраструктури України в установленому порядку та інших нормативно-правових актів, в тому числі міжнародних договорів, ратифікованих Україною.
Завезення, зберігання і перевантаження вантажів у морському порту Бердянськ здійснюється на підставі укладених підприємствами договорів, а також нормативно-правових та розпорядчих актів, а також інших документів, передбачених цим Зводом (п.8.1.4 Зводу звичаїв Морського порту Бердянськ).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами п.1.2 договору №70 К від 26.06.2017р. останній за своїм змістом є змішаним (ст.628 ЦК України) і може включати в себе елементи договору підряду, послуг, транспортного експедирування, зберігання та інших, в яких до правовідносин сторін застосовуються відповідні положення цивільного і господарського законодавства України.
Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як вірно встановлено господарським судом Запорізької області, договір №70 К від 26.06.2017р. містить, зокрема, елементи договору зберігання.
Згідно зі ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч.1 ст.946 ЦК України).
Як зазначалося раніше, ставки за зберігання зернових вантажів у критих складах портового оператора визначені в п.5.2.1 договору. При цьому, сторонами узгоджено, що зберігання перші чотири доби здійснюється безоплатно.
Листами від 14.12.2017р. №17/520 та від 14.12.2017р. №17/521 до відома Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” було доведено, що в період з 14.12.2017р. по 17.12.2017р. буде здійснено вивезення залишку експортних зернових вантажів, які знаходяться на зберіганні в складських приміщеннях порту. У зв'язку з чим, позивач просив відповідача надати рахунки на оплату послуг щодо зберігання вантажу у критих складах останнього за договором №70 К від 26.06.2017р.
Разом з тим, як вже зазначалося раніше, відповідач у відповідь надіслав на адресу позивача лист від 14.12.2017р. №11-14/530 з пропозицією підписати додаткову угоду №3 до договору №70 К від 26.06.2017р. Відповідно до змісту запропонованої відповідачем додаткової угоди №3, зазначено внести зміни до договору №70 К від 26.06.2017р. стосовно розрахунку вартості послуг зберігання вантажу, не пов'язаного з морським вантажообігом, на складах відповідача (при цьому безкоштовне зберігання протягом перших 4-х діб не передбачене, плата за зберігання стягується починаючи з першої доби зберігання).
Відповідно до ч.1, 2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За умовами п.9.2 договору останній може бути змінений, розірваний або подовжений за взаємною письмовою згодою сторін або в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
Відповідно до ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, додаткова угода №3 до договору №70 К від 26.06.2017р. не підписана з боку експедитора, доказів щодо передачі до суду спору про внесення змін до договору матеріали справи не містять, у зв'язку з чим договір №70 К від 26.06.2017р. продовжив свою дію без змін та на умовах його укладення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, Державне підприємство “Бердянський морський торговельний порт”, виставляючи Товариству з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” спірні рахунки за закрите зберігання вантажу, розраховував вартість зберігання за тарифами, зазначеними у не підписаному експедитором проекті додаткової угоди №3 до договору №70 К від 26.06.2017р. (тобто, з 1-ої доби зберігання вантажу).
Як вірно зауважено господарським судом Запорізької області, умовами договору не була передбачена можливість зміни його тарифів або застосування іншого нормативного акту щодо тарифів зберігання.
Таким чином, сума в розмірі 45044,25грн. була нарахована Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт” надмірно та за тарифами, встановленими поза межами договору.
Разом з тим, платіжним дорученням від 15.12.2017р. №711 позивачем була оплачена сума у розмірі 163338,87грн., призначення платежу - “Вимушена передплата за зваж., тарування, зберігання згідно рах.№1704044700, №1704044600, №1704044800, №1704044900, №1704045000 від 14/12/17 з ПДВ 20% - 27223,15грн.”
За приписами ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Оскільки грошові кошти у розмірі 45044,25грн. набуті Державним підприємством “Бердянський морський торговельний порт” без достатньої правової підстави за відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” обов'язку сплачувати вартість перших чотирьох діб зберігання вантажу на складах портового оператора, господарський суд Запорізької області дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Посилання скаржника на те, що здійснений позивачем розрахунок, з яким погодився господарський суд Запорізької області, є некоректним (загальна різниця між розрахунками позивача та відповідача становить 3673,22грн. з ПДВ), відхиляється судовою колегією, оскільки, на переконання судової колегії, здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” розрахунок відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи. При цьому, посилання на те, що розрахунок є невірним, оскільки позивач загальну суму брав із попередніх рахунків, є хибним, оскільки оплата була здійснена позивачем саме на підставі попередніх рахунків, про що безпосередньо вказано у платіжному дорученні.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, разом з іншим, наголошує на тому, що спірні рахунки акцептовані позивачем, а послуги надані в повному обсязі. Проте, такі доводи є безпідставними, про що свідчить формулювання у призначенні платежу («вимушена передплата»).
Посилання відповідача на те, що при прийнятті рішення судом невірно було розтлумачено умови договору, Донецьким апеляційним господарським судом не приймаються, оскільки рішення господарського суду Запорізької області прийняте на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, з обґрунтованим та вірним посиланням на умови договору та акти чинного законодавства України.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт”, м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі №908/185/18 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі №908/185/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2018р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді О.О. Радіонова
ОСОБА_3
Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1- відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО