Справа № 822/1619/18
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
27 серпня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Файчука А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В травні 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо відмови у затвердженні Висновку про призначення ОСОБА_2, інваліду II групи, майору поліції, старшому інспектору-черговому сектору реагування патрульної поліції №2 Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області від 16 лютого 2018 року; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області затвердити Висновок про призначення ОСОБА_2, інваліду II групи, майору поліції, старшому інспектору-черговому сектору реагування патрульної поліції №2 Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області - одноразової грошової допомоги та призначити ОГД у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року, відповідно до п.4 частини 1 ст.97, ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію».
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 25 травня 2018 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що з 27.11.2017 року у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності і відповідач не мав законних підстав відмовляти у затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що 08.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, до якої долучив необхідний пакет документів, визначений Порядком №4. 16.02.2018 року відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, та 26.02.2018 року позивачу було направлено лист з обґрунтуванням підстав відмови у затвердженні висновку останньому, а саме оскільки визначення у позивача відсотків ступеня втрати працездатності та встановлення II групи інвалідності відбулось до звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення, керівництвом ГУНП в Хмельницькій області 16.02.2018 року прийнято висновок про відмову в затверджені матеріалів на виплату позивачу одноразової грошової допомоги. Також, із задоволенням позовної вимоги про зобов'язання затвердити Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та призначити одноразову грошову допомогу, суд першої інстанції фактично підмінив державний орган, до повноважень якого відноситься розгляд даних питань.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що звільнитися зі служби в поліції через хворобу раніше, ніж 28.12.2017 позивач не мав змоги, оскільки безпосередньо під час встановлення інвалідності та визначення ступеня втрати професійної працездатності до дня звільнення зі служби в поліції 28.12.2017 він хворів та перебував на лікарняному з 18.11.2017 по 28.12.2017 включно, що унеможливлювало його звільнення зі служби в поліції до 27.11.2017, відповідно до вимог законодавства України про працю.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 2006 року по 02 січня 2017 року, та в органах Національної поліції на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області № 436о/с від 28.12.2017, майора поліції ОСОБА_2, старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №2 Дунаєвецького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області, з 02.01.2018 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
Хмельницькою обласною МСЕК 27.11.2017 позивачу призначено ІІ групу інвалідності, що настала в результаті захворювання, так, що пов'язане з проходженням служби в поліції.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №336 від 20.11.2017 року ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" за розпорядженням начальника УКЗ ГУНП в Хмельницькій області здійснила медичний огляд ОСОБА_2, в якому зазначено, що захворювання позивача, так, пов'язане з проходженням служби в поліції.
08.02.2018, позивач звернувся до відповідача із заявою та доданими до неї документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності від захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції.
16.02.2018, начальником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області відмовлено в затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2.
26.02.2018 № 235/121/29/04-2018 в листі Головне Управління Національної поліції в Хмельницькій області повідомило позивача про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, посилаючись на ст.97 Закону України "Про національну поліцію", а саме дата одержання позивачем групи інвалідності 27.11.2017 року передує даті звільнення з поліції 02.01.2018 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" № 580-ІV.
Відповідно до ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Так, підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 року № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4, днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Також, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ зазначеного Порядку для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з п. 1 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Вказаний висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє: в апараті Національної поліції - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Пунктом 2 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач 02.01.2018 року звільнився зі служби в поліції через хворобу, 27.11.2017 року йому вперше встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби. Позивач відповідно до Порядку №4 звернувся до відповідача із заявою про виплату ОГД, однак, 16.02.2018 року відповідач за результатом розгляду вказаної заяви відмовив в затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що звільнення позивача через хворобу не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції та днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії, що також спростовує доводи апеляційної скарги.
Отже, саме з 27.11.2017 року у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності і при наданні необхідного пакету документів, які передбачені пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4, відповідач не мав законних підстав відмовляти у затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що незважаючи на те, що позивач під час звернення до відповідача надав весь необхідний пакет документів, які передбачені пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4, відповідач відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, а зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, призведе до чергової відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та як наслідок потягне за собою необхідність повторного звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав, тому з метою ефективного захисту прав позивача, судом першої інстанції прийнято правомірне рішення, яким зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області затвердити Висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та призначити одноразову грошову допомогу позивачу, як інваліду ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при задоволенні позовної вимоги про зобов'язання затвердити Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та призначити одноразову грошову допомогу, не порушив дискреційні повноваження державного органу, до повноважень якого відноситься розгляд даних питань, а зобов'язав державний орган здійснити визначені законодавством повноваження, у чіткій відповідності до вимог Порядку №4, враховуючи той факт, що позивач надавав весь необхідний пакет документів.
Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 серпня 2018 року.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.