Справа № 495/8842/17
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
20 серпня 2018 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря - Асланової Ф.А., Бучка І.В.,
Справа № 495/8842/17
від третьої особи - особисто третя особа ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1, про встановлення факту належності спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до Білгород-Дністровської міської ради, про встановлення факту належності спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування , відповідно до вимог ст. ст. 16, 1216, 1217, 1223, 1222, 1261, 1268 ЦК України просить: встановити факт належності померлому 03.04.2017 року ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 «а» в м. Білгород-Дністровський Одеської області; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 «а» в м. Білгород-Дністровському Одеської області загальною площею 36,5 кв.м., житловою площею 16,9 кв.м.
Свої вимоги вимоги обґрунтовує тим, що 03.04.2017 року помер її син ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири № 64, розташованої по вул. Ізмаїльська, 135а в м.Білгород-Дністровський Одеської області.
Іншим спадкоємцем на спадщину є батько померлого ОСОБА_1, який має право на ? частину спірної квартири.
Вона у встановлений чинним законодавством строк звернулась до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, проте у зв'язку із тим, що спадкодавцем за життя було зареєстровано право власності на квартиру в Білгород-Дністровському БТІ відповідно до договору купівлі-продажу №729/Б від 07.05.1997 року, який був укладений на Одеській товарній біржі, що не відповідає чинному законодавству, нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори було рекомендовано їй звернутись до суду за захистом її прав.
На підставі вищевказаних обставин вона і вимушена звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеськї області від 28.02.2018 року, залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської ради про встановлення факту належності спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надавши заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява від його представника, згідно якої він позовні вимоги не визнає , вважає, що позивачем належним чином не доведено підстави її позовних вимог, а саме: коло спадкоємців, наявність або відсутність заповіту, чи не усунений позивач від права на спадкування. Вважає, що позивачем не доведено її право на ? частину квартири № 64 по вул. Ізмаїльській у будинку № 135 а в м.Білгород-Дністровський. Проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі /л.с.28/ .
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні з позовними вимогами не згодний, залишає їх на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши третю особу, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити , виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно 06.04.2017 року помер спадкодавець - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 491031 /л.с.5/.
Позивач є матір'ю померлого 06.04.2017 року ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його про народження серії І-АВ № 070297 /л.с.6/.
За життя ОСОБА_3 07.05.1997 року уклав з ОСОБА_4 у Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі договір купівлі-продажу нерухомого майна № 729/Б, за яким купив у ОСОБА_4 квартиру, загальною площею 36,50 кв.м., житловою площею 16,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 /л.с.12/ .
Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості, щодо всіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на спірну квартиру є договір купівлі-продажу нерухомого майна № 729/Б від 07.05.1997 року, укладений та зареєстрований в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі.
Підтвердженням факту виникнення права власності у ОСОБА_3 на придбану квартиру, є реєстрація договору купівлі-продажу в КП «Білгород-Дністровського БТІ» на праві приватної власності під № 5186 від 13.05.1997 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням.
Згідно з ст. 15 Закону України “Про товарну біржу”, зокрема угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до ст. 224 ЦК України, 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму. Відповідно до ст. 225 ЦК України, 1963 року право продажу майна належить власнику.
Відповідно до ст. 47 ЦК України, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах при визнання угод недійсними” суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК України, 1963 року за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження. Крім того, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
У договорі купівлі-продажу нерухомого майна№ 729/Б є відмітка про те, що він подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.
Тож, зареєструвавши вказаний договір у Білгород-Дністровському бюро технічної інвентаризації , ОСОБА_3 виготовив технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 а в м.Білгород-Дністровський Одеської області /л.с.7-14/.
Згідно листа з КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» № 2445 від 10.10.2017 року повідомлено, що станом на 31.12.2012 року власником квартири № 64 в житловому будинку № 135 а по вул.Ізмаїльській в м.Білгород-Дністровський Одеської області був ОСОБА_3 на підставі договору № 729/Б купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.1997 року/л.с.17/.
Позивач своєчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у звязку з тим, що у спадкодавця ОСОБА_3 право власності на квартиру № 64 в житловому будинку № 135а, що розташований в м.Білгород-Дністровський Одеської області по вул. Ізмаїльська зареєстровано 13.05.1997 року Білгород-Дністровським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, на підставі договору купівлі-продажу № 729/Б від 07.05.1997 року, укладеного на Одеській товарній біржі, що не відповідає вимогам чинного законодавства, листом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області № 2646/02-14 від 31.10.2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири після померлого 03.04.2017 року ОСОБА_3 /л.с.15/.
Згідно довідки № 35/17, виданої ОСББ «Затишна оселя 2016», ОСОБА_2 вела сумісне господарство з сином ОСОБА_3, який помер 03.04.2017 року, і постійно сплачувала комунальні послуги з дня заснування ОСББ від 01.06.2016 року та після його смерті продовжує платити своєчасно /л.с.16/.
Позивач у своєму позові зазначає, що окрім неї, спадкоємцем першої черги до майна померлого ОСОБА_3, який помер 03.04.2017 року є його батько ОСОБА_1.
Задля повного та об'єктивного розгляду справи, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області судом було витребувано копію спадкової справи № 157/2017 до майна померлого 03.04.2017 року ОСОБА_3, з якої вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /л.с.39,41/, тож позивач правильно заявила вимоги про визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті сина лише на ? його частину, оскільки на іншу половину спадкового майна є інший спадкоємець - ОСОБА_1, який був залучений до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст.1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ст.1261 ЦК України ,у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст..1270 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що позивач є спадкоємицею першої черги за законом до майна померлого ОСОБА_3, яка своєчасно звернулась до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, не відмовилась від неї, тобто юридично прийняла спадщину, прийнявши до уваги, що в ході розгляду справи було вставлено факт належності спірної квартири спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 729/Б від 07.05.1997 року, зареєстрованого в КП «Білгород-Дністровське БТІ» за № 5186 13.05.1997 року, враховуючи також те, що судом було встановлено і іншого спадкоємця до майна померлого 03.04.2017 року ОСОБА_3 - його батька, що був залучений до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріалами справи спростовані ствердження відповідача про те, що позивачем не доведено належним чином підстав своїх вимог та її право на ? частину квартири АДРЕСА_5.
Керуючись ст.ст. 1258- 1261, 1264, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 про встановлення факту належності спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт належності померлому 03 квітня 2017 року ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_6 «а» в м. Білгород - Дністровському Одеської області, загальною площею 36,5 кв.м., одної кімнати житловою площею 16,9 кв.м., яка складається з: 1- коридору; 2- житлової; 3 - кухні; 4-туалету; 5- ванної; 6 - лоджії.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_6 «а» в м. Білгород - Дністровському Одеської області, загальною площею 36,5 кв.м., одної кімнати житловою площею 16,9 кв.м., яка складається з: 1- коридору; 2- житлової; 3 - кухні; 4-туалету; 5- ванної; 6 - лоджії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії АЕ 316597, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 а кв. 26.
Відповідач: Білгород - Дністровська міська рада, адреса: 67701, м. Білгород - Дністровський, вул. Михайлівська, 56.
Третя особа: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СВ 229431, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Суддя: