28 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5614/18
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Пензов С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року (рішення ухвалене о 08:56 у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Луцович М.М., суддів Рейті С.І., Шешеня О.М., повний текст рішення складено 11.04.2018 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до Закарпатської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення,-
У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року по справі №2а-0770/1139/11 задоволено позов ОСОБА_3 до Чопської митниці та до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, а саме постановлено: 1)визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 10.03.2011 року №363-к «По особовому складу митних органів» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, першого заступника начальника Ужгородської митниці; 2)поновити ОСОБА_3 з 11 березня 2011 року на посаді першого заступника начальника Ужгородської митниці; 3)зобов'язано Чопську митницю Державної митної служби України сплатити середньомісячну заробітну плату ОСОБА_3 з 11 березня 2011 року по 02 березня 2012 року за час вимушеного прогулу; 4)допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника начальника Ужгородської митниці та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу. Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 16.10.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року по справі № 2а-0770/1139/11 залишено без змін. 29.05.2015 року наказом Чопської митниці Міндоходів №55-о оголошено, що ОСОБА_3 поновлено на посаді першого заступника начальника Чопської митниці Міндоходів з 11.03.2011 р. (підстава: наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2015 р. №518-о «Про виконання рішення суду»). Таким чином позивач зазначає, що виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року про поновлення на роботі позивача, незважаючи на негайне виконання відбулося лише 29.05.2015 року. Станом на день звернення позивача до суду із даною позовною заявою позивачу сплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу тільки за період з 11.03.2011 року по 02.03.2012 року, зокрема, 46 686,15 грн. 09.07.2015 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України та Міністерства доходів і зборів України щодо інформування його про те, коли та в якому порядку позивачу буде виплачено середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 02.03.2012 року по 29.05.2015 року, і які документи необхідно для цього подати. Відповіді від Міністерства доходів і зборів України позивачем не отримано. Разом з тим, у відповіді Заступника голови Державної фіскальної служби України від 05.08.2015 р. №7610/П/99-99-05-04-01-14 Лікарчука К.І. позивача повідомлено, що підстави для згаданої виплати відсутні, оскільки відсутнє судове рішення, яке б передбачало зобов'язання відповідачів таку виплату здійснити. На повторне звернення адвоката позивача ОСОБА_5 від 02.10.2015 р. ДФС України в черговий раз проінформувала про відсутність підстав для здійснення нарахування та виплати заробітної плати за період з 02.03.2012 по 29.05.2015р. з огляду на те, що Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 виконана в повному обсязі, а інші судові рішення щодо виплати ОСОБА_3, заробітної плати до ДФС не надходили. Зважаючи на викладені обставини позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просив суд стягнути з Закарпатської митниці ДФС на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року у справі № 2а-0770/1139/11 за період з 03.03.2012 року по 29.05.2015 року у розмірі 302 349,57грн. Просив позов задоволити.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року за період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року у розмірі 191731,41 грн. (сто дев'яносто одна тисяча сімсот тридцять одна гривня сорок одна копійка) із утриманням обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.
Рішення суду першої інстанції оскаржила Закарпатська митниця ДФС Державної фіскальної служби України. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року, яке набрало законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року, по справі №2а-0770/1139/11 задоволено позов ОСОБА_3 до Чопської митниці та до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2015 року № 518-о «Про виконання рішення суду» ОСОБА_3 поновлено на посаді першого заступника начальника Чопської митниці Міндоходів з 11.03.2011 року.
Як вбачається з копії наказу Чопської митниці Міндоходів від 29.05.2015 року № 55-о «Про оголошення наказу Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2015 року № 518-о «Про виконання рішення суду» ОСОБА_3 поновлено на посаді 11.03.2011 року.
Згідно довідки Ужгородської митниці від 05.05.2011 року № 11/26-98 середньогодинна заробітна плата позивача відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, на дату звільнення складає 31,82 грн., а середньомісячна - 4948,01 грн.
Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України (в редакції, що була чинною на час винесення постанови суду від 02.03.2012 року) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно частини 1, 2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частинами 1 та 7 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Статтею 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Згідно із статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відтак, судове рішення про поновлення ОСОБА_3 постановлено 02.03.2012 року, наказ про виконання рішення суду винесений відповідачем 27.05.2015 року, а запис до трудової книжки позивача про поновлення його на роботі за судовим рішенням внесений тільки 29.05.2015 року,апеляційний суд погоджується з твердженнями позивача щодо наявності з боку відповідача затримки у виконанні судового рішення.
Обов'язок відповідача щодо виконання судового рішення про поновлення працівника на роботі не є похідним від дій працівника (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), якого поновлено на роботі.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що періодом затримки у виконанні постанови суду від 02.03.2012 року у справі № 2а-0770/1139/11 про поновлення ОСОБА_3 на посаді з вини відповідача є період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року включно.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за затримку у виконанні судового рішення у період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року у сумі 302349,57 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Пунктом 3 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року у справі №807/2434/15 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді Р. М. Гулид
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 29.08.2018 року