28 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/6282/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 15 червня 2018 року, головуючий суддя - Нєвєров І.М., ухвалена у смт. Іваничі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови,-
В січні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівської митниці ДФС України, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №6495/20900/17 від 16.01.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що автомобіль в митному режимі «транзит» на митну територію України вона не ввозила, а зазначений транспортний засіб оформив на неї незнайомий їй чоловік, з яким вона прямувала з Польщі до України без її відома.
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 15 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачем не доведено її вину у вчиненні нею інкримінованого правопорушення, а також не надано доказів, що саме вона ввозила транспортний засіб на митну територію України.
В судовому засіданні позивач підтримала подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримала доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами митного поста «Угринів» Львівської митниці ДФС в ході митного контролю транспортного засобу та під час внесення інформації про водія та пасажирів АСМО «Інспектор» та в ЄАІС Держмитслужби України було виявлено, що 09.06.2017 року ОСОБА_1 через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «OPEL ASTRA», VIN-код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, країна реєстрації республіка Польща в митному режимі «транзит». Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 18.12.2017 року не вивозився та у інший митний режим не поміщений. У зв»язку із вищенаведеним, державним інспектором МВО № 4 м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС 18.12.2017 року було складено протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил (а.с. 67).
Не погоджуючись із вищевказаною постановою позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи Львівської митниці ДФС при винесенні постанови від 16.01.2018 року у справі про порушення митних правил №6495/20900/17 діяли у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, а відтак підстави для задоволення даного позову відсутні.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.470 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п»ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 95 МК встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об»єктивне з»ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов»язана з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 489 МК).
Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З матеріалів справи, зокрема згідно витягу з ПІК «Інспектор 2006» видно, що ввезення транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», VIN-код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, країна реєстрації республіка Польща (згідно бази даних ЄАІС ДФС) здійснювалось громадянкою ОСОБА_1 в напрямку «в»їзд» на митну територію України, з метою особистого користування (а.с. 26).
Проте, позивач вказує на те, що наведене не відповідає дійсності та фактичним обставинам, оскільки вона не ввозила зазначений вище автомобіль чи будь-який інший транспортний засіб на територію України, про даний факт реєстрації транспортного засобу їй нічого не було відомо, на її ім»я ніколи не видавались доручення на користування автомобілем та вона не мала жодного наміру купувати автомобіль за кордоном, так як керувати транспортним засобом не вміє, а у вказаному автомобілі перетинала кордон у якості пасажира та при проходженні паспортного контролю подавала лише паспорт..
За змістом п. 7 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 №1118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за №1428/11708;), власник транспортного засобу (далі ТЗ) або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, в обов»язковому порядку представляє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, зокрема: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних документів на ТЗ з відмітками про зняття ТЗ з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.
Однак, жодних документів на ввезений автомобіль, а також тих, що посвідчують право власності чи користування ним митному органу позивач не надавала, копії таких відсутні в матеріалах справи.
Крім цього, позивачем надано документи про те, що вона зверталась до митних органів із адвокатським запитом про надання відомостей щодо фактів перетину даним автомобілем кордону України, а також до Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області із заявою про притягнення особи, яка від її імені ввезла на територію України транспортний засіб марки «OPEL ASTRA», VIN-код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.
В матеріалах справи знаходиться витяг з ПІК «Інспектор 2006» щодо перетину кордону транспортними засобами, з якого видно, що автомобіль марки «OPEL ASTRA», VIN-код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, ввозився на митну територію України 05.04.2017 року, 14.04.2017 року, 23.04.2017 року, 01.05.2017 року, 10.05.2017 року, 19.05.2017 року, 28.05.2017 року, 05.06.2017 року громадянином ОСОБА_2, а вже 09.06.2017 року в цій базі внесено дані, що зазначений транспортний засіб внесено громадянкою ОСОБА_1.
Колегія суддів зазначає, що при складенні протоколу про порушення митних правил відповідачем необхідно було дослідити зазначену обставину, а саме яким чином вказаний транспортний засіб перейшов в користування іншої особи та хто в подальшому здійснює перетин кордону на цьому транспортному засобі.
Також, відповідачем не наведено належних доказів того, що саме позивачем ввезено в Україну в режимі «транзит» автомобіль марки «OPEL ASTRA», VIN-код НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, оскільки інформації про надання ОСОБА_1 права на користування чи розпоряджання даним автомобілем в матеріалах справи відсутня.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вина позивача у вчиненні інкримінованого їй діяння не доведена, а тому оскаржена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведених обставин у справі та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Крім цього, відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб»єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 15 червня 2018 року у справі №156/94/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №6495/20900/17 від 16.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України, а провадження у справі - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
Т. І. Шинкар
Повний текст постанови складено 30.08.2018 року