29 серпня 2018 року м. Київ №826/7259/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Бєлової Л.В.,
Василенка Я.М.,
за участю
секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління поліції охорони в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Кузьменко В.А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в м. Києві, третя особа: начальник Управління поліції охорони в м. Києві полковник поліції Андрієвський Анатолій Михайлович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління поліції охорони в м. Києві, третя особа: начальник Управління поліції охорони в м. Києві полковник поліції Андрієвський Анатолій Михайлович, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13 травня 2017 року №95 в частині якого до позивача - старшого сержанта поліції молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_2 за порушення службової дисципліни було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13 травня 2017 року №164 о/с в частині звільнення зі служби з поліції старшого сержанта поліції молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_2;
- зобов'язати відповідача поновити на посаді ОСОБА_2 на службі в Національній поліції на посаді молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві;
- зобов'язати відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 травня 2017 року до дати фактичного поновлення на службі;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.;
- допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати заробітної плати ОСОБА_2 у межах суми стягнення за один місяць та поновлення ОСОБА_2 на посаді молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнати протиправним та скасовано наказ Управління поліції охорони в місті Києві Національної поліції України від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ" в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління поліції охорони в місті Києві Національної поліції України від 13 травня 2017 року №164 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_2 на службі в Національній поліції на посаді молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони м. Києва з 13 травня 2017 року. Стягнуто з Управління поліції охорони в м. Києві на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 55 026,56 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч двадцять шість гривень п'ятдесят шість копійок). Стягнуто з Управління поліції охорони в місті Києві на користь ОСОБА_2 кошти за заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок). В іншій частині адміністративного позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони м. Києва та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав не дослідження всіх обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Від позивача та третьої особи відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, думку позивача та його представника, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 21 липня 2005 року перебував на службі в органах внутрішніх справ. З 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві.
Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ" на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби за скоєння дисциплінарного проступку.
В подальшому, на виконання наказу від 13 травня 2017 року №95, Управління поліції охорони в м. Києві видано наказ від 13 травня 2017 року №164 "По особовому складу", яким старшого сержанта поліції, молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Вказаний наказ прийнято за результатами службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками Управління Печерського РВ, що відображено у висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року.
Вважаючи, що службова дисципліна ОСОБА_2 не порушувалась, проведення службового розслідування проводилося упереджено, та відповідачем порушено як підстави, так і порядок звільнення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося за відсутності правових підстав, а відтак, наказ Управління поліції охорони від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ" в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню. Також суд першої інстанції зазначив, що, оскільки, в ході судового розгляду справи не надано до суду документального підтвердження наявності підстав для застосування до позивача заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби в поліції та не надано доказів на підтвердження законності оскаржуваного наказу про звільнення, суд вважає, що наказ начальника Управління поліції охорони в м. Києві від 13 травня 2017 року № 164 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_2 підлягає скасуванню, як такий, що прийнятий на підставі та на виконання пункту 1 наказу начальника Управління поліції охорони в м. Києві від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ", який також визнаний судом протиправним та скасований.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України; дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Обов'язки осіб рядового і начальницького складу визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законові України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Згідно зі статтею 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони, затвердженої наказом Департаменту поліції охорони від 22.12.2016 №199, поліцейські повинні забезпечувати охорону об'єктів шляхом оперативного реагування на тривожні повідомлення технічних засобів охорони (систем моніторингу) підключених до пунктів централізованої охорони; бути ввічливими і культурними під час спілкування з громадянами, суворо дотримуватись заходів особистої безпеки, законності та службової дисципліни; доповідати, згідно з затвердженим керівником підрозділу поліції охорони (командиром) графіком, відповідальному або черговому підрозділу ПО (ПЦС) про результати несення служби та місце знаходження НР. У випадках оснащення службового транспорту НР системами моніторингу рухомих об'єктів доповідь про результати несення служби та місце знаходження наряду здійснюється за вимогою уповноваженої особи; дотримуватися Правил дорожнього руху та радіообміну, своєчасно заповнювати службову документацію, вести бортовий журнал».
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Підстави звільнення зі служби в поліції визначені частиною першою статті 77 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ Управління поліції охорони в м. Києві від 13 травня 2017 року №95 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського РВ" та наказ від 13 травня 2017 року №164 "По особовому складу", яким старшого сержанта поліції, молодшого інспектора взводу №1 роти реагування Печерського районного відділу Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції прийнято за результатами службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками Управління Печерського РВ, що відображено у висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року.
Під час проведення службового розслідування відносно позивача встановлено та відображено у висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року, що 25 квітня 2017 року до Управління Печерського РВ надійшло спецповідомлення щодо прибуття 24 квітня 2017 року о 19 год. 30 хв. до підрозділу старшого оперуповноваженого в ОВС Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_4, який повідомив, що проводитиметься перевірка по наряду реагування відділу маршруту №2353 (позивний 570), який з 20 год. 00 хв. 21 квітня 2017 року працював на службовому автомобілі "Фольксваген Джетта" д.н.з. 1715 в рамках кримінального провадження №12017100100004774, розпочатого за фактом викрадення коштів у громадянина Канади по вулиці Михайлівській.
Службовим розслідуванням встановлено, що 21 квітня 2017 року з 20 год. 00 хв. на вказаному маршруті на службовому автомобілі працював наряд роти реагування Управління Печерського РВ у складі: молодших інспекторів взводу №1 старших сержантів поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_2 та поліцейського-водія взводу №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_7
У висновку службового розслідування зазначено, що згідно даних програми "Контроль" АСЦС "Дрозд" зазначений наряд на вказаному службовому автомобілі 22 квітня 2017 року в період часу з 01 год. 19 хв. 36 с. по 01 год. 22 хв. 48 с. та з 01 год. 23 хв. 34 с. по 01 год. 28 хв. 16 с. здійснив дві зупинки по вул. Костьольній в м. Києві, між будинками №9-11 і №6 (3 хв. 12 с.) та № 17 і №10 (4 хв. 42 с.) відповідно, що не відображено у бортовому журналі вказаного службового автомобіля. Факт зупинки та спілкування працівників поліції зазначеного наряду з громадянином між будинками №9-11 і №6 по вказаній вулиці підтверджується відеозаписом, отриманим з відеореєстратора, встановленого у зазначеному службовому автомобілі.
Висновок службового розслідування містить інформацію, що згідно стенограми радіопереговорів чергової частини, пункту централізованого спостереження №1 та наряду реагування Управління Печерського РВ в період часу з 01 год. 23 хв. по 01 год. 34 хв. за 22 квітня 2017 року, вказаний наряд самоусунувся від прийняття та прибуття за сигналом "тривога" з охороняємої квартири, який черговий пульта о 01 год. 23 хв. 40 сек. передала в ефір на наряд 570, о 01 год. 24 хв. 17 с. запитала підтвердження прийняття спрацювання, о 01 год. 24 хв. 41 с. повторила його в ефір та о 01 год. 25 хв. 12 с. у зв'язку із сторонніми звуками в радіоефірі, стуками створеними людиною, попросила наряд повторити інформацію. О 01 год. 25 хв. 21 с. в радіоефірі було чути лише "70", після чого знову з'явилися сторонні звуки - стуки. О 01 год. 33 хв. 13 с. черговий пульту повідомила: "570, по Саксаганського связь восстановилась", на що наряд реагування відповів: "Поняв, відбій", що зафіксовано в електронному журналі ПТК "Інтеграл". Розбіжність між часом зафіксованим у зазначеному електронному журналі та часом зафіксованим архіватором мовлення вказаного ПЦС становить 04 хв. 50 с.
Із змісту висновку службового розслідування вбачається, що чергова пульту пункту централізованого спостереження №1 Печерського РВ Управління поліції охорони в м. Києві ОСОБА_8 пояснила, що після надходження спрацювання, пропав зв'язок, через що, остання повторила його в ефір, наряд групи реагування 570 його прийняв, але при цьому попросив повторити спрацювання, оскільки було погано чути. ОСОБА_8 декілька разів повторила спрацювання, однак чіткої відповіді про підтвердження передачі нею адреси вона так і не отримала, оскільки був поганий зв'язок. Прибуття наряду 570 не було. Про відновлення зв'язку, який був відсутній 10 хв., ОСОБА_8 повідомила в ефір, на що у відповідь почула: "Зрозумів, відбій". Остання свою вину в частині не доповіді про вказаний сигнал "тривога" до чергової частини підрозділу, невнесення інформації про дане спрацювання до добового журналу та оперативної картки визнала повністю.
В процесі службового розслідування встановлено та зазначено у висновку, що 24 квітня 2017 року до Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшло доручення слідчого відділу поліції №4 Шевченківського Управління поліції Головного Управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_9 в порядку статті 40 Кримінального процесуального кодексу України в рамках кримінального провадження №12017100100004774 від 24 квітня 2017 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, з метою перевірки факту причетності працівників Управління поліції охорони до протиправних дій відносно громадянина Канади ОСОБА_10. В ході досудового розслідування встановлено, що 22 квітня 2017 року близько 01 год. 30 хв. невстановлені слідством особи, знаходячись поблизу будинку №6 по вул. Костьольній в м. Києві, видаючи себе за працівників правоохоронних органів, під приводом перевірки документів, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 1400 грн., після чого зникли.
Висновком службового розслідування також встановлено, що 22 квітня 2017 року о 20 год. 00 хв. наряд груп реагування маршруту №570 заступив у складі молодших інспекторів груп затримання старших сержантів поліції ОСОБА_2 і ОСОБА_6 та поліцейського-водія старшого сержанта поліції ОСОБА_7 заступив у наряд. Близько 01 год. 30 хв. зазначений наряд поліції охорони, проїжджаючи по вул. Костьольній, напроти будинку №9 в м. Києві, помітив громадянина з явними ознаками сп'яніння та зупинивши транспортний засіб, запросив громадянина до службового автомобіля. При цьому ОСОБА_2 сів за кермо, ОСОБА_6 поруч з водієм, а ОСОБА_7 розмістився на задньому сидінні авто зліва, поруч із громадянином. Після цього транспортний засіб продовжив рух. Під час руху автомобіля, ОСОБА_7 провів поверхневий огляд громадянина та заволодів його грошовими коштами, які в подальшому розділив між членами екіпажу на свій розсуд.
В оскаржуваному наказі зазначено, що в ході службового розслідування позивач факт спілкування з громадянином Канади підтвердив, зазначивши, що запропонував останньому присісти до службового автомобіля та проїхати по прилеглій території, щоб знайти будинок де він проживає, на що той погодився. Під час руху службового автомобіля громадянин Канади шукав в своїх кишенях якісь документи, про що його ніхто не просив. Проїхавши близько 100 метрів останній попросив зупинити, сказавши, що впізнав будинок де живе, вийшов з машини та повідомив, що в нього зникли грошові кошти. ОСОБА_7, посвітивши ліхтарями до салону автомобіля, де сидів громадянин Канади, помітив на підлозі грошові кошти в сумі 200 грн., які підняв та передав останньому. Після цього громадянин Канади щось сказав та пішов у невідомому напрямку. Під час цієї зупинки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 залишилися сидіти в службовому автомобілі, а коли ОСОБА_7 сів до салону, наряд поїхав далі патрулювати. Крім того, в оскаржуваному наказі стверджується, що при проведенні допиту Київським міським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, старший наряду поліції охорони старший сержант поліції ОСОБА_2 факт причетності до протиправних дій відносно громадянина Канади ОСОБА_10 визнав повністю та надав відповідні покази, які викривають його та старших сержантів поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення відносно ОСОБА_10
Однак, в своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що будь-яких коштів від громадянина Канади не брав, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 йому ніяких коштів не передавали.
Також, під час проведення службового розслідування у своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що всі пояснення надані ним в частині обставин заволодіння чужими коштами не відповідають дійсності, оскільки були надані під психологічним впливом співробітників поліції, що проводили опитування.
Разом з тим, у цих же поясненнях (а.с.81-82, т. 1) ОСОБА_2 вказує, що «близько 01.30 год. 22 квітня 2017 року ми рухались на службовому автомобілі Фольцваген Джета чорного кольору по вул. Костьольна м. Києва в напрямку вул. Трьохсвятительської. В цей час звернули увагу на групу людей, які вели себе незрозуміло, активно розмахували руками, про щось спілкувалися, складалося враження, що між ними може виникнути конфліктна ситуація, у зв'язку з чим ми зупинилися. В цей час з протилежної сторони дорогу перейшов раніше невідомий нам чоловік близько 50 років в нашому напрямку. Підійшовши до автомобіля він зупинився, при цьому нам здалося за зовнішніми ознаками, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння…кілька хвилин поспілкувавшись, я запропонував йому поїхати по прилеглим вулицям, можливо він зорієнтується та пригадає свою домівку. На що останній погодився та сів до авто. В ході руху автомобіля він розповів про себе, з того що я зрозумів - він з Канади і працює в поліції. Я керував автомобілем, інколи спостерігав за ним через дзеркало заднього виду. На задньому сидінні з ним знаходився ОСОБА_7, якому він показував якісь документи… По завершенню чергування близько 09.00. год. ми повернулися до відділку, відзвітували керівництву про хід чергування, здали зброю та роз'їхалися по домівках. Про цю подію я більше не згадував.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був старшим наряду поліції охорони у складі також молодшого інспектора взводу №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського-водія взводу №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_7
Разом з тим, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 29.08.2018 ОСОБА_2, підтвердивши те, що саме він був старшим наряду, не надав пояснень, з якою метою він пересів на місце водія та керував автомобілем, адже у складі наряду реагування був поліцейський-водій.
Однак, як вбачається з вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2017 (яким на підставі угоди про примирення від 18 вересня 2017 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.) під час несення добового чергування 22 квітня 2017 року приблизно о 01 годині 20 хвилин, наряд групи реагування маршруту № 570 самоусунувшись від прийняття та прибуття за сигналом «тривога» з охоронюваної квартири АДРЕСА_1 перебуваючи неподалік будинку №6 на вул. Костьольній в місті Києві, не маючи на це достатніх підстав, зупинився біля громадянина Канади ОСОБА_10 (ОСОБА_10), під надуманим приводом перевірки документів. Після чого, один із працівників поліції охорони запропонував йому сісти у салон службового автомобіля вказавши рукою на автомобіль на якому вони приїхали…Перебуваючи на задньому сидінні патрульного автомобілю «Фольксваген «Джета», д.н.з. (шифр області 11) 1715 (синього фону) разом з потерпілим, ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, не повідомляючи іншим працівникам поліції групи про свої злочинні наміри, з корисливих мотивів, не маючи на це достатніх підстав, провів поверхневу перевірку особи під час якої виявив у передньому кармані джинсів особисті речі, а саме: грошові кошти в розмірі приблизно 1700 (однієї тисячі семисот) гривень та кредитну карту. Після цього ОСОБА_7 взяв вказані речі, та утримуючи їх при собі вийшов з патрульного автомобіля.
Даний вирок спростовує факт причетності ОСОБА_2 до вчинення протиправних діянь відносно громадянина Канади ОСОБА_10 22 квітня 2017 року.
Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 відносно громадянина Канади ОСОБА_10 вчинялися будь-які протиправні дії.
У пункті ж 3 резолютивної частини висновку службового розслідування від 13 травня 2017 року встановлено, що підтвердити чи спростувати факт заволодіння працівниками наряду реагування Печерського РВ Управління поліції охорони в м. Києві маршруту №2353 (позивний 570), які несли службу на службовому автомобілі "Фольксваген Джетта", державний номерний знак 1715, чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою громадянина Канади 22 квітня 2017 року близько 01 год. 30 хв. по вул. Костьольній в м. Києві, таким, що в межах компетенції не виявилось можливим.
Однак, як вбачається з оскаржуваних наказів, вчинення ОСОБА_2 відносно громадянина Канади ОСОБА_10 протиправних дій/наявність вироку відносно ОСОБА_2 не слугувало підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення його зі служби.
Вказане вище підтвердила і представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 29.08.2018.
На думку відповідача, дії ОСОБА_2 вказують саме на факт скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у грубому порушенні вимог абзаців 2, 3, 4, 5, 7, 10, 14 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, підпункту 1 пункту 1 статті 18, розділу III, пункту 1 статті 29 і пункту 2 статті 31 розділу V Закону України "Про Національну поліцію", абзаців 7, 8 пункту 1 розділу II, пунктів 3, 4 розділу IV "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, підпунктів 3, 14, 16, 19 пункту 1 розділу V "Інструкції про організацію діяльності нарядів реагування поліції охорони", затвердженої наказом Департаменту поліції охорони від 22 грудня 2016 №199 та підпункту 1 пункту 1 наказу Департаменту поліції охорони від 02 грудня 2015 №24, в частині безпідставного вчинення поліцейського заходу до громадянина Канади, обмеження його певних прав і свобод, недотримання визначеного порядку дій при його проведенні, що призвело до недотримання службової дисципліни та законності, Присяги працівника поліції, зневаги до суспільних стандартів, негативного впливу на репутацію працівників МВС, приховання і не інформування керівництва підрозділу про дану подію, ігнорування Правил дорожнього руху та радіообміну, не відпрацювання в установленому порядку тривожного повідомлення з охоронюваного об'єкта, введення в оману керівництва Управління, а також відсутності на службі без поважних причин.
З матеріалів справи та пояснень учасників процесу у судовому засіданні суду апеляційної інстанції судом встановлено наступне.
Так, як зазначила представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2, як працівник поліції, мав завадити протиправним та безпідставним діям ОСОБА_7 у відношенні громадянина Канади ОСОБА_10, оскільки був обізнаний про ситуацію, що склалася під час його перебування в службовому автомобілі, так як зі слів ОСОБА_10 було зрозуміло, що в нього зникли кошти, адже відповідно до чинного законодавства поліцейський не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства.
Також, як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, однією з підстав для застосування у відношенні ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби слугувало неповідомлення про дані події до чергової частини відділу.
Окрім цього, згідно стенограми радіопереговорів чергової частини, ПЦС та НР Печерського РВ УПО в м. Києві в період з 01 год. 23 хв. по 01. Год. 34 хв. 22.04.2017 наряду з оператором (а.с.46-47, т. 2), наряд реагування маршруту 570 у складі поліцейського-водія взводу №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_7 та молодших інспекторів взводу №1 старших сержантів поліції ОСОБА_2 і ОСОБА_6 самоусунувся від прийняття та прибуття за сигналом «тривога» до охороняємої квартири АДРЕСА_1, який черговий пульта о 01:23:40 год. передала в ефір на наряд 570, о 01:24:17 год. запитала підтвердження прийняття спрацювання, о 01:24:41 год. повторила його в ефір та о 01:25:12 у зв'язку зі сторонніми звуками в радіоефірі, стуками створеними людиною, попросила наряд повторити інформацію. О 01:25:21 в радіоефірі було чути лише « 70», після чого знову з'явилися сторонні звуки - стуки. О 01 год. 33 хв. 13 с. черговий пульту повідомила: "570, по Саксаганського связь восстановилась", на що наряд реагування відповів: «Поняв, відбій».
Також, на підтвердження факту зупинки та спілкування працівників поліції зазначеного наряду з гр. Канади до матеріалів справи додано схему пересування наряду згідно даних програми «Контроль» АСЦС «Дрозд» (а.с.52-55, т. 2), (натомість, дана інформація у бортовому журналі вказаного службового автомобіля не відображена( а.с. 12, т. 2)
Також, як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби слугувало також те, що ОСОБА_2 під час проведення службового розслідування було допущено грубе порушення службової дисципліни у вигляді невиходу на службу без поважних причин (прогулу). Дане порушення знайшло своє відображення у висновку про результати службового розслідування.
Так, як вказує відповідач в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 27.04.2017, 28.04.2017, 03.05.2017, 04.05.2017, 05.05.2017, 10.05.2017, 11.05.2017 та 12.05.2017 без поважних на те причин на службу не виходив. Підписи позивача у Книзі нарядів роти поліції охорони (нарядів реагування) (інв. №220 а №229) відсутні. Керівним та командним складом Печерського РВ за кожен день невиходу ОСОБА_2 на службу складено Акт про відсутність на службі (а.с.95-103, т. 1).
Згідно рапорту командира роти Печерського РВ УПО в місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 28.04.2018 (а.с.84. т. 1) ОСОБА_2 у телефонній розмові повідомив, що не буде виходити на роботу, оскільки він наказом відсторонений від служби, на запрошення прибути до підрозділу та надати відповідні пояснення відмовився, у наступних телефонних розмовах ОСОБА_2 повідомив, що його адвокат порекомендував йому не виходити на роботу взагалі, що він і зробив; прибути до підрозділу або Управління поліції охорони у м. Києві для надання пояснень за фактом невиходу на роботу відмовився категорично.
Доказів наявності поважним причин невиходу на службу, як при отриманні документів в день звільнення, так і під час судового засідання в суді апеляційної інстанції. ОСОБА_2 не надав, а поясним такі дії тим, що його було відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування, у зв'язку з чим в нього було вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя, а відтак, оскільки він не міг виконувати свої обов'язки, то не з'являвся на службу.
Щодо таких пояснень позивача колегія суддів зазначає наступне.
Вісторонення поліцейського від виконання службових обов'язків передбачено статтею 70 Закону № 580-VIII.
Частинами 1,4 статті 70 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою.
Частиною 5 статті 70 Закону № 580-VIII передбачено, що за особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що інститут відсторонення від посади не припиняє службових та/або трудових відносин між особою та роботодавцем, навпаки, вони продовжуються в усіченому вигляді - без виконання прямих обов'язків за посадою. Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що ОСОБА_2 зобов'язаний був з'являтися для проходження служби до місця роботи - Печерського РВ Управління поліції охорони в м. Києві. Доказів наявності поважних причин неприбуття позивача на службу 27.04.2017, 28.04.2017, 03.05.2017, 04.05.2017, 05.05.2017, 10.05.2017, 11.05.2017 та 12.05.2017 ОСОБА_2 суду не надано та матеріали справи не місять.
Оцінюючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, є співрозмірним із сукупністю дисциплінарних проступків, вчинених ОСОБА_2
Також, колегія суддів звертає увагу, що у висновку службового розслідування не зазначено обставин, які пом'якшують відповідальність за вчинене порушення службової дисципліни. Інших доказів позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Разом з тим, відповідно до послужного списку ОСОБА_2 (а.с.26-34, т. 1) такий за період служби має заохочення: почесна грамота ГУМВС України в м. Києві та медаль «За сумлінну службу» ІІІ ступеня; та має 3 дисциплінарні стягнення: «Догана» (за порушення пильності під час несення служби), «Догана» (за порушення ведення бортової документації), «Неповна посадова відповідність» (за неналежні дії на місці події).
Враховуючи зазначені обставини і докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчинених ним у сукупності проступків, обставинам, за яких їх скоєно, та співрозмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним та за даних обставин справедливим, а оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини вчинення ОСОБА_2 дисциплінарних проступків доведено матеріалами справи, та такі, в їх сукупності, на думку суду, не сумісні з подальшим проходження позивачем служби в правоохоронному органі (поліції).
Відтак, колегія суддів приходить висновку, що наказ від 13 травня 2017 року №95 в частині якого до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з поліції та наказ від 13 травня 2017 року №164 о/с в частині звільнення зі служби з поліції ОСОБА_2 не підлягають скасуванню. У задоволенні інших позовних вимог, які є пов'язаними з даними позовними вимогами, також слід відмовити.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідності до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в м. Києві - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в м. Києві, третя особа: начальник Управління поліції охорони в м. Києві полковник поліції Андрієвський Анатолій Михайлович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 29 серпня 2018 року.
Головуючий суддя В.Ю.Ключкович
Судді Л.В. Бєлова
Я.М. Василенко