Справа № 823/1422/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач Шурко О.І.
23 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі-відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача від 20.12.2017 про відмову у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу допомогу внутрішньо переміщеної особи для покриття витрат на проживання, у т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг за період з 17.11.2017 до 13.02.2017.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою від 17.11.2014 №7101000598 позивач перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2. При цьому, зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_2
Відповідно до довідки від 30.03.2018 №2791 позивач перебуває на обліку у відділі призначення та перерахунку соціальних виплат управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат, як отримувач щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
17.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження виплати вищевказаної допомоги. Листом від 28.12.2017 №14469/28-5/10 відповідач відмовив у призначенні такої допомоги на підставі рішення, прийнятому 20.12.2017 на засіданні комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій та оформлене витягом з протоколу №64/44.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача, шляхом звуження його права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону №1706. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 1,2 статті 4 Закону № 1706).
Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 (далі - Порядок №505), визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Пунктом 8 Порядку №505 передбачено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Відтак, законодавством передбачено право внутрішньо переміщеної особи, яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, отримати грошову допомогу з дня звернення із заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.
Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
У Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) населений пункт Юнокомунарівськ відсутній.
Разом з тим, згідно з адміністративно-територіальним устроєм Донецької області, розміщеному на офіційному веб-сайті Верховної ради України, населений пункт Юнокомунарівськ перебуває у складі міста Єнакієве, яке у свою чергу входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
До того ж відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р м. Юнокомунарівськ входить до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Наведене свідчить про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Повний текст постанови виготовлено 28.08.2018.