Єд.унік. № 243/7608/18
Провадження № 2/243/2684/2018
29 серпня 2018 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачу на праві приватної власності належить будинок № 6 по провулку Луговому м. Слов'янська Донецької області на підставі договору дарування від 12 грудня 2005 року. У вищевказаному будинку зареєстровані відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Як зазначає позивач, з 2012 року відповідачі в будинку не проживають, їх особистих речей в помешканні немає, мешкають у м. Донецьку Донецької області. На прохання позивача знатися з реєстраційного обліку відповідачі не реагують, що порушує права позивача на вільне розпорядження житлом.
Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до судового засідання не з'явилась, надала заяву, в якій наполягала на задоволення позовних вимог та просила слухати справу без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с.23).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, до судового засідання не з'явились, надали до суду заяви з проханням розглядати справу у свою відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечували (а.с.24-29).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності ( статті 13, 41 Конституції України).
Основоположні принципи здійснення повноважень власника сформульовані в
статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.
Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.
Під правом розпоряджатися розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.
За змістом ст.ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.
Суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач є власником житлового будинку з господарчими та побутовими будовами та спорудами № 6 по пров. Луговому м. Слов'янська Донецької області на підставі договору дарування від 12 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 (а.с.9-11).
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 31 липня 2018 року, виданої виконавчим комітетом Слов'янської міської ради, за адресою м. Слов'янськ, пров. Луговий, буд. 6 зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
Згідно акту № 377 від 02 серпня 2018 року, складеного керівником комітету мікрорайону «Залізничний № 1» ОСОБА_5, та засвідченого сусідами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Луговий, буд. 6 не проживають (а.с.7).
При вирішені даного спору суд керується положеннями глави 2 ЖК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Згідно вимог ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до положення ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселились в жиле приміщення відповідно до цієї статті як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування приміщенням, якщо при їх вселенні між цими особами, наймодавцем, наймачем та членами його сім'ї, які проживають разом з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно із ст. 72 ЖК, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідачі відсутні за місцем своєї реєстрації понад строки, встановлені ст. 71 ЖК України, їх відсутність не пов'язана з поважними причинами, передбаченими вказаною статтею.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Аналізуючи встановлені обставини по справі і надані докази, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку № 6 по пров. Луговому м. Слов'янська Донецької області та за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які з 2012 року і по теперішній час не проживають у вказаному будинку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що слід визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком № 6 по пров. Луговому м. Слов'янська Донецької області.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.
Оскільки позов судом задоволений повністю та позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 704 гривень 80 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 391, 396, 405 ЦК України, ст. ст. 61, 64, 65, 71,72 ЖК України, ст. ст. 4, 12, 19, 81, 82, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН невідомий, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком № 6 по провулку Луговому м. Слов'янська Донецької області.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН невідомий, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком № 6 по провулку Луговому м. Слов'янська Донецької області.
Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН невідомий, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН невідомий, судовий збір на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Луговий, буд. 6, в сумі 704 гривень 80 копійок, тобто по 352 гривень 40 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_8