ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
22 серпня 2018 року №826/6796/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засіданні Ігнатову І.Ю., за участі позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_2
доКиївської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 20 грудня 2017 року №885/3892 в частині щодо відхилення проекту рішення ПР-12144 від 24 листопада 2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» (К-27684)».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при прийняті рішення постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - комісія Київської міської ради), а також при зверненні з запитами на публічну інформацію та скаргами, відповідачем порушено конституційне право позивача, а саме: набуття права на земельну ділянку, вчинено дії та допущено бездіяльність щодо останнього, прийнято рішення, які не відповідають чинному законодавству, надано відповіді не в повному обсязі, не надано пропозиції постійної комісії Київської міської ради. Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась з позовом до суду.
У своєму відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що на пленарному засіданні V сесії Київської міської ради VIII скликання 20.12.2017 року проект оскаржуваного рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів, а тому рішення було не прийнято. Відтак, більшістю депутатів було підтримано пропозицію постійної комісії Київської міської ради щодо відхилення зазначеного проекту рішення. Таким чином, посадовими особами відповідача прийнято оскаржуване рішення в межах, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.
17.05.2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява, якою усунуто виявлені судом недоліки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6796/18 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
09.07.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, який прийнято судом 10.07.2018 року.
11.07.2018 року від позивача через канцелярію суду надійшло заперечення на відзив, яке прийнято судом 12.07.2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №826/6796/18 та призначено справу до судового розгляду.
23.07.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло заперечення, які прийняті судом 24.07.2018 року.
01.08.2018 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові заперечення на відзив, які прийнято судом.
14.08.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання, яким на виконання вимог ухвали суду надано документи, та прийнято судом 15.08.2018 року.
У призначеному судовому засіданні 28.08.2018 позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у письмових запереченнях та відзиві на адміністративний позов.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2016 року позивачем подано клопотання до Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (Т.1, арк. 63).
Згідно з проектом рішення ПР-12144 від 24.11.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» (К-27684)», відповідач надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки (Т.1, арк. 30).
Разом з тим, відповідно до витягу з протоколу №11 засідання постійної комісії Київської міської ради від 30.05.2017 року відхилено проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» (Т.1, арк. 18).
Зі змісту витягу з протоколу №67 пленарного засідання від 20.12.2017 року, вбачається що Голова постійної комісії Київської міської ради Міщенко О.Г. озвучив пропозицію постійної комісії Київської міської ради щодо відхилення зазначеного проекту рішення (Т.1, арк. 34).
Рішенням від 20.12.2017 року №885/3892 «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» Київська міська рада відхилила вказаний проект рішення (Т.1, арк. 109).
10.01.2018 року від відповідача надійшов лист на запит позивача (вх. №08/7 (з) від 05.01.2018) щодо надання інформації та матеріалів пов'язаних з прийнятим негативним рішенням (Т.1, арк. 52-54).
19.01.2018 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача у порядку вимог Закону України «Про звернення громадян», на яку отримав лист-відповідь від 20.02.2018 року №057029-08/П-335-826 (Т.1, арк. 36-37).
Відтак, вважаючи надану відповідачем відповідь на первинну скаргу формальною та неповною, 23.02.2018 року позивач звернулась до Київської міської ради з повторною скаргою (Т.1, арк. 40-47).
Листом виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департаменту земельних ресурсів від 28.03.2018 року №057029-08/П-1072-1491 позивачу «відмовлено в частині, що стосується». Крім того, зазначено, що на первинну скаргу від 19.01.2018 року із питань зазначених у повторній скарзі надано ґрунтовні роз'яснення листом від 20.02.2018 року №057029-08/П-335-826 (Т.1, арк. 48).
Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 14, 19, 40, 55 Конституції України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс України), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон України «Про звернення громадян»), Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №579/579 «Про Регламент Київської міської ради» (далі - Регламент), у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Так, ОСОБА_2 скориставшись вказаним конституційним правом звернулась до Київської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів, посадових і службових осіб.
У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органу місцевого самоврядування, а саме: Київської міської ради.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Так, 24.05.2016 року позивачем подано клопотання до Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (Т.1, арк. 63).
Пунктом 36 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.
Згідно з проектом рішення ПР-12144 від 24.11.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» (К-27684)», відповідач надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки (Т.1, арк. 30).
Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (пункти 1, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Порядок діяльності Київської міської ради, її органів та посадових осіб встановлено Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 року №579/579 «Про Регламент Київської міської ради» (далі - Регламент).
Згідно з частиною 1 статті 30 Регламенту постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями"; 3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.
Тобто, постійна комісія Київської міської ради у разі відхилення проекту рішення має надати до проекту рішення відповідне обґрунтування такої відмови.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, комісією Київської міської ради не надано відповідного обґрунтування щодо відхилення проекту рішення ПР-12144 від 24.11.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» (К-27684)». Водночас, у матеріалах справи таке обґрунтування не міститься, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, протилежного не доведено .
Так, відповідно до витягу з протоколу №11 засідання постійної комісії Київської міської ради від 30.05.2017 року відхилено проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» (Т.1, арк. 18).
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішенням від 20.12.2017 року №885/3892 «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» Київська міська рада відхилила вказаний проект рішення (Т.1, арк. 109).
При цьому, зі змісту витягу з протоколу №67 пленарного засідання від 20.12.2017 року вбачається, що Голова постійної комісії Київської міської ради Міщенко О.Г. озвучив пропозицію вказаної комісії щодо відхилення зазначеного проекту рішення (Т.1, арк. 34).
У той же час, позивач звертався із запитом (вх. №08/7 (з) від 05.01.2018) на публічну інформацію з проханням надати пропозицію постійної комісії Київської міської ради щодо відхилення проекту вказаного рішення, на які відповідач листом від 10.01.2018 року №225-СК-67 надав копії документів та інформацію щодо кворуму на засіданні постійної комісії Київської міської ради (Т.1, арк. 52-54).
Проте, зі змісту листа не вбачається обґрунтованої відповіді щодо причин відхилення проекту рішення позивача, що передбачено статтею 30 Регламенту та пропозиції постійної комісії Київської міської ради щодо відхилення проекту рішення на яку посилаються посадові особи відповідача у протоколі №67 пленарного засідання від 20.12.2017 року.
У силу положень статті абзацу 1 статті 16 Закону України «Про звернення громадян», скарги на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги (частина 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян»).
Так, 19.01.2018 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача з проханням надати копію пропозиції постійної комісії Київської міської ради щодо відхилення проекту рішення, інформацію щодо правових підстав для прийняття негативного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивача, відповідь щодо відсутності висновку Департаменту містобудування та архітектури від 03.07.2014 року №6840/0/12/19-14 у клопотанні позивача та вимогою повторно винести на розгляд вказаної комісії розгляд оскаржуваного рішення (Т.1, арк. 36).
Листом від 20.02.2018 №057029-08/П-335-826 виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департаменту земельних ресурсів надано частково відповідь на скаргу позивача. При цьому, копію пропозиції постійної комісії Київської міської ради щодо відхилення проекту рішення, обґрунтованих правових підстав для прийняття негативного рішення позивачеві не надано та вимогу повторно винести на розгляд вказаної комісії розгляд оскаржуваного рішення задоволено не було (Т.1, арк. 36-37).
Відтак, вважаючи надану відповідь на первинну скаргу формальною та неповною, 23.02.2018 року позивач звернулась до Київської міської ради з повторною скаргою, на яку листом виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департаменту земельних ресурсів від 28.03.2018 року №057029-08/П-1072-1491 позивачу повідомлено про розгляд її скарги. Крім того, зазначено, що на первинну скаргу від 19.01.2018 року із питань зазначених у повторній скарзі надано ґрунтовні роз'яснення листом від 20.02.2018 року №057029-08/П-335-826 (Т.1, арк. 40-48).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не надано при відхиленні проекту рішення відповідного обґрунтування, що є вимогою статті 30 Регламенту, а також у порушення Закону України «Про звернення громадян» не надано об'єктивної та всебічної відповіді на скарги позивача.
Внаслідок викладеного, суд дійшов до висновку, що Київською міською радою не дотримано вимог законодавства у сфері земельних відносин, а саме: не надано обґрунтування відхилення проекту рішення позивача, відтак, рішення відповідача від 20 грудня 2017 року №885/3892 в частині щодо відхилення проекту рішення ПР-12144 від 24 листопада 2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вулиці Контактній, 10, у Солом'янському районі міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» (К-27684)» є протиправним, не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 24.04.2018 року №0.0.1020511030.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 800,00 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог та приписи Закону України «Про судовий збір», суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Київської міської ради (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» від 20 грудня 2017 року №885/3892.
3. Присудити на користь ОСОБА_2 здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Рішення у повному обсязі складено 28 серпня 2018 року