28 серпня 2018 року м. Дніпро справа № 808/1541/18
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1,
суддів: Божко Л.А., Кругового О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщені суду в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року (суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 05.06.2018 року) у справі № 808/1541/18 за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії, зобов'язання нарахувати та виплачувати пенсію та заборгованість,-
19.04.2018 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії з квітня 2017 року; зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплатити йому пенсію та виплатити заборгованість за період починаючи з квітня 2017 року; витребувати відомості про помісячну сплату пенсії у 2017-2018 роках та відомості про причини та підстави про несплату пенсії з квітня 2017 року, копія рішення тощо.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року позовну заяву повернуто.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт вказував, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про порушення ним строку звернення до суду. Апелянт вказував, що до суду він звернувся у квітні 2018 року, про порушене право, а саме про невиплату йому пенсії дізнався у квітні 2017 року, однак вказував, що предметом його звернення до суду є неотримання періодичної соціальної виплати, на виплату щодо якої не розповсюджується строк позовної давності. Апелянт вказував, що він є внутрішньо переміщеною особою, існують певні складнощі щодо реалізації свого права звернення до суду за для оскарження дій територіального органу пенсійного фонду. Апелянт вказував, що спори щодо нарахування та виплати пенсії не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що суд першої інстанції, повернув позовну заяву, виходячи з того, що ОСОБА_2 не було виконано ухвалу про залишення позову без руху, що дає право суду для повернення позовної заяви. Повертаючи позов, суд першої інстанції вказав, що позивач належним чином не виправив недоліки позову у зазначений строк, суд першої інстанції зобов'язував позивача надати окрім доказів в обґрунтування позовних вимог, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 у позові просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії з квітня 2017 року; зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплатити йому пенсію та виплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року. До позовної заяви додано довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території, копію пенсійного посвідчення.
Згідно ч. 5 ст. 160, ч. 5 ст. 161 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивач у позові просив витребувати у відповідача відомості про помісячну сплату пенсії у 2017-2018 роках, а також про причини та підстави несплати пенсії з квітня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Встановлено, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року позовна заява була залишена без руху з підстави наявності певних недоліків в оформленні позову, відсутності клопотання про витребування доказів. відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Суд першої інстанції зобов'язав позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, доказів припинення виплати пенсії з квітня 2017 року, доказів звернення до відповідача з питання невиплати пенсії з квітня 2017 року та відповіді на вказане звернення, або зазначити причини неможливості самостійного отримання цих доказів; в разі необхідності клопотання про витребування доказів оформлене у відповідності до вимог КАС України; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду нею не пропущено. Строк для усунення недоліків позовної заяви вказано 10 днів від дня одержання ухвали про залишення позову без руху.
26.05.2018 року ОСОБА_2 за допомогою засобів поштового зв'язку було надано до Запорізького окружного адміністративного суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви, надано клопотання про витребування доказів, надано пояснення щодо свого порушеного права на отримання пенсії через припинення її виплати та пояснення що строк звернення до суду не є пропущеним.
Клопотанням від 26.05.2018 року ОСОБА_2 усунув недоліки позовної заяви, щодо пропуску строку звернення до суду надав пояснення, що спірні правовідносини є триваючими, строк звернення до суду не є порушеним.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року позовну заяву позивача повернуто з підстави неповного виконання ухвали суду від 02.05.2018 року про залишення позову без руху.
Згідно частин 1 - 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд першої інстанції вказував на те, що строк звернення до суду є порушеним з огляду на те, що про зупинення виплати пенсії позивач дізнався у квітні 2017 року а з позовною заявою до суду звернувся у квітні 2018 року.
Аналізуючи обставини справи, колегія суддів вказує наступне.
За загальним правилом, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України; обчислення строків звернення до суду щодо виплати або не виплати пенсії, припинення виплати пенсії обчислюється спеціальним Законом, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Необхідними умовами застосування наведеної норми є: 1) факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами; 2) доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплата сум пенсій.
Згідно з матеріалами справи, призначена пенсія виплачувалась позивачу щомісяця до квітня 2017 року, після чого її виплата була припинена, а не скасована.
Варто враховувати, що судом першої інстанції не встановлено коли достеменно позивач дізнався про припинення виплати пенсії. Для того, щоб вказувати, що позивач порушив строк звернення до суду необхідно встановити коли він дізнався про порушене право.
З-за затих обставин, нараховані суми пенсії, але не виплачені з вини Пенсійного фонду, мають бути виплачені з моменту припинення виплат. Однак, ця обставина може бути встановлена при розгляді справи по суті, а не під час відкриття провадження у справі.
Аналогічну позицію щодо застосування строків звернення до суду у справах цієї категорії викладено в рішенні Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 573/1759/17 (К/9901/3564/18), та від 03.05.2018 року у справі № 805/402/18 (№ Пз/9901/20/18).
Колегія суддів зазначає, що виплата пенсії позивачу була припинена Центральним об'єднаним УПФУ м. Запоріжжя, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне відновити порушене право позивача на звернення до суду за захистом свої прав.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 312, 315, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 808/1541/18 - скасувати.
Справу № 808/1541/18 направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.
Постанова суду Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.О. Круговий