Єдиний унікальний номер справи 185/6922/17
1-кп/185/110/18
30 серпня 2018 року. м. Павлоград
Колегія Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
під час судового засідання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.15-ч.1 ст.115 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017040370001713 від 17.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.15-ч.1 ст.115 КК України.
Прокурор просить продовжити обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 діб, так як на даний час справа не розглянута, та ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не відпали.
Обвинувачений та захисник не заперечували щодо продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 діб.
Колегія суддів, вивчивши обвинувальний акт та реєстри матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2018 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 02.09.2018 року.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В зв'язку з зазначеним, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як останній обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких, та для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, на думку колегії суддів менш суворий вид запобіжного заходу не може бути застосований через особливу тяжкість кримінального правопорушення та суспільну резонансність кримінального провадження.
За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,
ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.2 ст.15-ч.1 ст.115 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 28 жовтня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1 .
Судді: ОСОБА_2 .
ОСОБА_3