Справа № 214/5702/18
2-н/214/735/18
30 серпня 2018 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину з ОСОБА_3,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою до ОСОБА_3 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Так, Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням.
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Таким чином, керуючись вищевикладеним, суд вважає, що заявлені вимоги про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину не відповідають вимогам встановленим ст. 161 ЦПК України, за якими може бути видано судовий наказ, у зв'язку з чим, слід відмовити у видачі судового наказу.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, керуючись ст.ст. 165-165 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину з ОСОБА_3.
Відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення із такою самою заявою. У відповідності до ч.2 ст. 166 ЦПК України, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Ткаченко