ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.08.2018Справа № 910/22947/17
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології»
до 1) Державного підприємства «Молдовська залізниця», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Іволга-2»
простягнення 7879680 доларів США
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники учасників процесу:
від позивачаГузіков В.В., довіреність № б/н від 12.02.18;
від відповідача-1Мойса Є., довіреність № 610 від 10.08.18;
від відповідача-2не з'явились;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням Державним підприємством «Молдовська залізниця» зобов'язань за Договором оренди №02/12-97 від 31.12.1997 (в редакції змін від 05.01.1998) в частині сплати лізингових платежів, а також невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Іволга-2» зобов'язань за договором поруки №П/01-17 від 22.07.2002, укладеним на забезпечення вказаного договору оренди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 у справі №910/22947/17 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 у справі №910/22947/17 скасовано, а матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 у справі №910/22947/17 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 відкрито провадження у справі № 910/22947/17, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.08.2018.
У підготовчому засіданні 14.08.2018 було оголошено перерву до 28.08.2018.
28.08.2018 від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.
Суд відзначає, що відповідач-1 у справі - Державне підприємство «Молдовська залізниця» є резидентом Республіки Молдова.
У відповідності до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017, тобто станови на момент звернення позивача з даним позовом до суду) підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 366 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII визначено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом:
1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт;
2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;
4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;
6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
10) в інших випадках, визначених законами України.
В рамках даної справи позивачем заявлено такі вимоги:
1) стягнути солідарно з Державного підприємства «Молдовська залізниця» (Calea Feratг din Moldova) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Іволга-2» на користь позивача лізингові платежі в розмірі 10000,00 доларів США;
2) Стягнути з Державного підприємства «Молдовська залізниця» на користь позивача лізингові платежі за період з 01.01.2003 по 20.03.2007в розмірі 7869680,00 доларів США.
Отже, в рамках даної справи позивачем заявлено дві окремі майнові вимоги, а саме: вимога про стягнення з відповідачів лізингових платежів солідарно (на підставі договору оренди №02/12-97 від 31.12.1997 та договору поруки №П/01-17 від 22.07.2002) та окремо вимога про стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» лізингових платежів на підставі договору оренди №02/12-97 від 31.12.1997.
Звертаючись до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» лізингових платежів за договором оренди №02/12-97 від 31.12.1997 у розмірі 7869680,00 грн, позивачем не наведено (та судом не встановлено) обставин, які з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право» можуть бути підставою для розгляду даного спору у господарських судах України.
Так, спір у цій частині пов'язаний з виконанням договору оренди №02/12-97 від 31.12.1997 (в редакції змін від 05.01.1998), укладеним між Фірмою Nistas GmbH та Державним підприємством «Молдовська залізниця» (з урахуванням правонаступництва).
Судом враховується, що пунктом 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено можливість розгляду справи у судах України, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Однак, доказів того, що сторони своєю угодою передбачили можливість розгляду спорів, що виникають із даного договору, у судах України матеріали позовної заяви не містять.
Відповідно до п. 9 договору оренди №02/12-97 від 31.12.1997 (в редакції змін від 05.01.1998) у випадку, якщо сторони не можуть дійти згоди, всі спори та розбіжності, які виникають в результаті невиконання даного договору або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню в арбітражному суді у відповідності до законодавства Республіки Молдова.
Тобто у договорі оренди №02/12-97 від 31.12.1997 його сторони з урахуванням внесених змін здійснили лише вибір права (право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом), а не визначили підсудність відповідної справи (при цьому, редакція договору до внесення змін містила застереження про розгляд спорів саме в економічному суді м.Кишинів).
Як зазначає позивач, право вимоги заявленої до стягнення суми заборгованості отримано ним на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного з Фірмою Nistas GmbH, а відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, спір у даній справі в частині вимог про стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» (Calea Feratг din Moldova) на користь позивача лізингових платежів у розмірі 7869680,00 грн не підлягає розгляду у господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» лізингових платежів за період з 01.01.2003 по 20.03.2007 в розмірі 7869680,00 доларів США підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
13.08.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заяв про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, а 20.08.2018 представником позивача через відділ діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд:
- стягнути солідарно з Державного підприємства «Молдовська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Іволга-2» на користь позивача лізингові платежі в розмірі 10000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2018 складає 278985,00 грн;
- стягнути з Державного підприємства «Молдовська залізниця» лізингові платежі за період з 01.01.2003 по 20.03.2007 в розмірі 7868680,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2018 складає 219552267,48 грн, штраф за прострочення виконання зобов'язання у відповідності до п. 7.3 Договору оренди 128 танк-контейнерів №02/12-97 від 31.12.1997 у загальному розмірі 19325393,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2018 складає 539149502,28 грн, відсотки за прострочення виконання зобов'язання у відповідності до ст. 619 Цивільного кодексу Республіки Молдова у загальному розмірі 9662671,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2018 складає 269574031,36 грн, що всього становить 36857745,08 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2018 складає 1028275801,11 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Розглянувши вказані заяви, суд дійшов висновку, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині в частині вимог про солідарне стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Іволга-2» на користь позивача лізингові платежі в розмірі 10000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2018 складає 278985,00 грн, відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому в цій частині приймається судом до розгляду.
Разом з тим, оскільки в частині вимог про стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» лізингових платежів за період з 01.01.2003 по 20.03.2007 в розмірі 7869680,00 доларів США провадження у справі закрито, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог та зміну підстав позову до розгляду судом не приймається.
Керуючись ст.ст. 46, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазові технології» лізингових платежів за період з 01.01.2003 по 20.03.2007в розмірі 7869680,00 доларів США.
2. Заяву позивача про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову від 31.07.2018 до розгляду не приймати.
3. Заяву позивача про збільшення позовних вимог від 20.08.2018 прийняти до розгляду в частині вимог про солідарне стягнення з Державного підприємства «Молдовська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Іволга-2» на користь позивача лізингові платежі в розмірі 10000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.08.2018 складає 278985,00 грн.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня проголошення даної ухвали.
Суддя Ю.М. Смирнова