Рішення від 30.08.2018 по справі 910/7438/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2018Справа № 910/7438/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7438/18

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 6)

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

про стягнення 1 992,58 грн.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про стягнення залишку неповернутих коштів у вигляді державної соціальної допомоги у сумі 1992,58 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 31.12.2009 між сторонами був укладений договір на зарахування і виплату пенсій та грошової допомоги №76, за умовами якої банк зобов'язався виконувати функції виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів через їх поточні рахунки в банках. Так, в період з 01.05.2017 по 31.10.2017 на рахунок інваліда ОСОБА_1 помилково були нараховані кошти в сумі 7872,00 грн, частина з яких повернута банком. Залишок в сумі 1992,58 грн ПАТ КБ "Приватбанк" і досі не повернутий, в наслідок чого позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, а тому просить: відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України зобов'язати відповідача надати до суду банківську виписку за період з 01.05.2017 по 31.10.2017 про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 та стягнути 1 992, 58 грн залишку неповернутих коштів у вигляді державної соціальної допомоги. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762, 00 грн та розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом: подання до суду письмової заяви з доданням до неї доказів відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України; подання до суду доказів, які б підтверджували факт направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з конкретизованими додатками; подання до суду письмової заяви, яка буде містити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати.

Через відділ діловодства суду 22.06.2018 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2018, яким останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою.

Враховуючи, що позивачем були усунуті недоліки позовної заяви суд 02.07.2018 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклик у сторін, запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 02.08.2018, про що було постановлено відповідну ухвалу.

13.08.2018 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що сторонами чітко визначено в договорі основні умови повернення коштів установами банків відповідача: 1) надходження письмового розпорядження від управління ПФУ або Управління із повідомленням про смерть одержувача; 2) наявність коштів на поточному рахунку померлого пенсіонера. Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) станом на день оброблення розпорядження позивача № 6469-01/08 від 01.11.2017 на рахунку перебували кошти в сумі 5 879, 42 грн, які і були повернуті Управлінню в повному обсязі. Повернути соціальну допомогу ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 31.10.2017 в розмірі 7 872, 00 грн в повному обсязі відповідач не мав можливості через недостатність коштів на рахунку одержувача на день звернення Управління із відповідним розпорядженням.

Відповідач також зазначив, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 про здійснення розгляду справи № 910/7438/18 отримано ним 26.07.2018, що підтверджується реєстром поштового відправлення за номером 0103047095453, відповідно на його думку встановлений процесуальним законодавством 15 - ти денний строк на подання відзиву спливає 10.08.2018.

Частиною 8 ст. 165 Господарського кодексу України внормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позовну заяву був відправлений до суду 10.08.2018, відповідно суд погоджується з відповідачем, що відповідач своєчасно відповідно до положень процесуального закону подав відзив у даній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 31.12.2009 між Управлінням Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області (Фонд по договору), з урахуванням додаткової угоди № 1 -116 від 28.12.2016, та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (банк далі по договору, відповідач) був укладений договір № 76 (далі по договору - договір), відповідно до якого банк зобов'язався виконувати функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 1596 від 30.08.1999 (з наступними змінами) (надалі-Порядок) на території м. Круп'янськ та Круп'янського району.

Параграфом 3 статті 3 договору визначено зобов'язання банку по даному правочину, у т.ч. укладення з пенсіонерами і одержувачами допомоги договорів про відкриття поточних рахунків для зарахування сум пенсій та допомоги; зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від Фонду.

Відповідно до параграфу 4 статті 8 договору суми пенсій та грошові допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи банку повертають відповідно органам фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача, за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Вказані обставини підтверджується копією договору № 76 від 31.12.2009, яка долучена до справи та поясненнями сторін.

Позивачем відповідно до встановленого Порядку та на його виконання було нараховано громадянину ОСОБА_1, який перебував на обліку в управлінні позивача та отримував пенсію за інвалідністю, пенсію у розмірі 7872, 00 грн за період з 01.05.2017 по 31.10.2017.

Вказані кошти відповідачем за поданими позивачем списками за відповідний період на зарахування пенсій, соціальних допомог, були зараховані відповідно до умов договору на рахунок ОСОБА_1, що сторонами не заперечується.

08.11.2017 відповідачу позивач надав листи вих. № 6470-11/08 та вих. № 6469-11/08 від 01.11.2017, в яких просив не зараховувати державну допомогу інваліду з дитинства ОСОБА_1 на його рахунок згідно списку за листопад 2017 року в сумі 1 592, 00 грн та повернути їх на рахунок фонду, а також повернути державну допомогу інваліда з дитинства ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю з його особистого рахунку за травень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за червень 2017 року в сумі 1 312 грн, за липень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за серпень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за вересень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за жовтень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, загальна сума 7 872, 00 грн.

Відповідач здійснив повернення коштів у розмірі 5 879, 42 грн, в межах наявного залишку на рахунку ОСОБА_1, а не в сумі якій просив фонд.

Позивач вказані дії банку вважає незаконними, а неповернуту суму коштів у розмірі 1 992, 58 грн безпідставно отриманою, та просить стягнути їх з відповідача в судовому порядку відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що спірна сума коштів була перерахована відповідачем за наданим списком позивача на виконання договору № 76 від 31.12.2009, укладеного між Фондом та банком на виплату пенсій та соціальних допомог та договору про відкриття рахунку № НОМЕР_1, укладеного між ОСОБА_1 та банком, що унеможливлює застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки є підстава отримання та здійснення операцій з коштами - правочин.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку встановлено, що цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки). Уповноваженими банками є банки, визнані переможцями конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги, що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінсоцполітики та Пенсійним фондом укладено відповідні договори.

Згідно з пунктом 2 Порядку виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до пункту 4 Порядку, установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.

Згідно п.22.9 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ( у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 13 Порядку у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

У параграфі 1 статті 8 договору сторони аналогічно визначили, що суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки, у т.ч. у разі наявності даних про смерть одержувача.

Згідно з параграфу 4 статті 8 договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи банку повертають відповідно Фонду, за його письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем за поданими позивачем спискам на зарахування пенсій, соціальних допомог були зараховані на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 872, 00 грн в якості пенсії за інвалідністю за травень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за червень 2017 року в сумі 1 312 грн, за липень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за серпень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за вересень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, за жовтень 2017 року в сумі 1 312, 00 грн, а про факт смерті ОСОБА_1 позивачем було повідомлено банк лише 08.11.2017 відповідним зверненням № 6469-11/08 від 01.11.2017 про повернення коштів.

З банківської виписки по рахунку пенсіонера ОСОБА_1, наданої відповідачем, вбачається, що станом на день оброблення розпорядження позивача про повернення коштів (08.11.2017) на рахунку ОСОБА_1 перебували кошти у розмірі 5 879, 42 грн, які і були повернуті відповідачем на рахунок Фонду, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, оскільки позивач повідомив відповідача про факт смерті пенсіонера ОСОБА_1 тільки 08.11.2017, дії відповідача з перерахування лише залишку коштів на рахунку отримувача пенсії у сумі 5 879, 42 грн є правомірними, в межах діючого законодавства та укладеного між сторонами договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/13722/17 .

Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушенням ним своїх договірних зобов'язань та норм чинного законодавства.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. 1 Травня, 6; ідентифікаційний код 03196570) до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) про стягнення 1 992,58 грн відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.08.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко

Попередній документ
76130828
Наступний документ
76130835
Інформація про рішення:
№ рішення: 76130829
№ справи: 910/7438/18
Дата рішення: 30.08.2018
Дата публікації: 30.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: