ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.08.2018Справа № 910/17911/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Державного підприємства "Бродівське лісове господарство"
до 1. Закарпатської митниці ДФС
2. Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр
транспортної логістики"
про стягнення 194 403, 30 грн.
за участю представників сторін:
Від позивача: Рождественська Л.П. за дов.
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Державне підприємство "Бродівське лісове господарство" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач-1) та Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2) про стягнення 194 403, 30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що неправомірні дії відповідачів по затриманню вантажу на станції фактично призвели до завдання заявнику збитків, що полягають в оплаті Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") додаткових зборів в сумі 194 403,30 грн., у зв'язку з чим ДП "Бродівське лісове господарство" просило стягнути з відповідача 1 шкоду в сумі 194 403,30 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 по справі №910/17911/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018, позовні вимоги Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" задоволено; стягнуто з рахунків Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" шкоду в сумі 194 403 грн. 30 коп., заподіяну внаслідок неправомірної поведінки Закарпатської митниці ДФС.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 по справі № 910/17911/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ, справу передано для розгляду судді Ярмак О.М.
Ухвалою суду від 12.06.2018 підготовче засідання призначено на 10.07.2018.
26.06.2018 до суду надійшло додаткове пояснення та клопотання Закарпатської митниці ДФС про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 27.06.2018 у задоволенні клопотання Закарпатської митниці ДФС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
02.07.2018 до суду від третьої особи надійшли пояснення по справі та розрахунок додаткового збору.
06.07.2018 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Державного бюджету України 153 416,70 грн. шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної дії Закартпатської митниці ДФС.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, суд приймає зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Представники відповідачів в судове засідання 28.08.2018 не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 28.08.2018 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні 28.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
28.12.2012 року між Державним підприємством "Бродівське лісове господарство" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) було укладено Договір № 2230/1234-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах, відповідно до п.1.1 (в редакції додаткової угоди №3 від 01.12.2015р.) якого виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах.
У п. 9.1 вказаного правочину (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.12.2015р.) наведено, що останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків.
10.05.2016 між Державним підприємством "Бродівське лісове господарство" (продавець) та фірмою "Пізец ГмбХ" (покупець) було укладено контракт № 7-2016 BR, згідно п. 1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAP (Інкотермс в редакції 2010) деревину паливну породи сосна. Товар завантажений у залізнодорожні вагони.
Кількість товару по даному Контракту становить 1000 куб.м., а саме деревина паливна породи сосна 1000 куб.м. (п. 2.1. Контракту).
ДП "Бродівське лісове господарство" на виконання вимог вищезгаданого контракту здійснило завантаження лісопродукції - 17 травня 2016 року у вагони №96399548, №96391321 та 19 травня 2016 року у вагони №32261406, №32261372. Дані вагони замитнено згідно наступних МД: №209050000/2016/001520 та відповідно №209050000/2016/001548. Також 20 травня 2016 року ДП "Бродівське лісове господарство" завантажено лісопродукції у вагон №96396643 та здійснено замитнення згідно МД: №209050000/2016/001557.
Організація перевезень товару у вказаних вагонах здійснювалась Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" у відповідності до договору № 2230/1234-2012р. від 28.12.2012.
Зазначені вагони пройшли замитнення на Львівській митниці ДФС та були направлені для транспортування деревини за маршрутом Броди-Батьово. Вказані обставини учасниками судового процесу не заперечувались.
Проте, означені вагони, в т.ч. вагон № 32261406, не пройшли митного огляду та були затримані Закарпатською митницею ДФС на станції Батьово.
Позовні вимоги мотивовані тим, що неправомірні дії відповідача 1 по затриманню вантажу на станції Батьово призвели до завдання збитків, що полягають в оплаті Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" додаткових зборів, у зв'язку з чим ДП "Бродівське лісове господарство" просить стягнути з відповідача 1 шкоду в сумі 153 416,70 грн. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Верховний суд, скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/17911/17, зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки та не перевірили розрахунок заявленої до стягнення суми збитків, не дослідили з чого складаються додаткові збори окремо за кожною операцією (користування вагонами, маневрову роботу, зберігання вантажу, надання інформації про вантажні роботи, подання та забирання вагонів, зважування вагонів при затримці, вантажно-розвантажувальні роботи, а також провізну плату), крім того, судами не було визначено за який період проводилися спірні нарахування.
Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.
На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №813/2237/16 за позовом Державного підприємства "Самбірське лісове господарство", Державного підприємства "Бродівське лісове господарство", Державного підприємства "Буське лісове господарство", Державного підприємства "Бібрське лісове господарство", Державного підприємства "Турківське лісове господарство", Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство", Державного підприємства "Сколівське лісове господарство", Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 813/2237/16, яка була залишена без змін ухвалою від 16.02.2017 Львівського апеляційного адміністративного суду та ухвалою від 11.04.2017 Вищого адміністративного суду України, позовні вимоги Державного підприємства "Самбірське лісове господарство", Державного підприємства "Бродівське лісове господарство", Державного підприємства "Буське лісове господарство", Державного підприємства "Бібрське лісове господарство", Державного підприємства "Турківське лісове господарство", Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство", Державного підприємства "Сколівське лісове господарство", Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" було задоволено: визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів: Державного підприємства "Самбірське лісове господарство" № 91503847, № 91503243, № 91503730; Державного підприємства "Золочівське лісове господарство" № 96399787, № 96395264, № 96392964, №96398672; Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" №67610808; Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" №65235830, №32261802, № 96399548, № 96391321, № 32261406, № 32261372, №96396643; Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" №91503227, № 91503839, № 91502765; Державного підприємства "Буське лісове господарство" №96395033, № 96399340, № 96290119, № 32262636; Державного підприємства "Турківське лісове господарство" № 96397542; Державного підприємства "Cколівське лісове господарство" № 63359328; зобов'язано Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України наступних залізничних вагонів Державного підприємства "Самбірське лісове господарство" № 91503847, № 91503243, №91503730; Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" № 67610808; Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" № 65235830, № 32261802, №96399548, № 96391321, № 32261406, № 32261372, № 96396643; Державного підприємства "Бібрське лісове господарство" № 91503227, № 91503839, № 91502765; Державного підприємства "Буське лісове господарство" №96395033, № 96399340, № 96290119, № 32262636; Державного підприємства "Турківське лісове господарство" № 96397542; Державного підприємства "Cколівське лісове господарство" № 63359328; розподілено судові витрати.
Наведені обставини не підлягають доказування, згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України.
В постанові від 02.11.2016 Львівського окружного адміністративного суду по справі №813/2237/16, останнім встановлено, що Закарпатською митницею ДФС не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів, в тому числі, Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" через державний кордон України у строк, встановлений ст. 199 Митного кодексу України.
Судом також було встановлено, що митне оформлення товару у залізничних вагонах розпочалося з дати, що підтверджена відмітками органу доходів і зборів на вантажно-митних деклараціях, які знаходяться в матеріалах справи.
Тобто, з наведеного полягає, що у межах провадження по справі № 813/2237/16 судом адміністративної юрисдикції було встановлено обставини неправомірної поведінки (бездіяльності) Закарпатської митниці ДФС, які у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України повторному доведенню не потребують.
Відповідно до частини 1 статті 199 Митного кодексу України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п'ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.
Як вбачається з матеріалів справи, затримка вагону №65235830 відбулася за період з 20.05.2016 по 24.10.2016 в зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" було нараховано за надані послуги 194 403,30 грн.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено до стягнення за період з 19.06.2016 по 24.10.2016 затримки вагону №32261406 загальну суму 153 416,70 грн., яка складається з: користування вагоном - 112 042,90 грн., зберігання вантажу - 41 251,80 грн., телеграми та повідомлення -122,00 грн.
Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25 лютого 1999 року, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Пунктом 4 (абз. 20) Правил користування вагонами та контейнерами визначено, що плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.
При цьому за змістом п. 1.8 розділу ІІІ "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 (далі - "Збірник тарифів") за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292, 60 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.
Пунктом 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, визначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Виходячи з наведеного, власники товару або уповноважені ними особи мають обов'язок щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення або не виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю.
З наданих суду документів вбачається, що Державним підприємством "Бродівське лісове господарство" було оплачено послуги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується платіжним дорученням №1260 від 17.05.2017р. на суму 194 403,30 грн.
Заперечення відповідача 1 викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги та спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 153 416,70 грн. збитків, заподіяних внаслідок неправомірних дій Закарпатської митниці ДФС є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2018 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Парпан і партнери" був укладений договір про надання правничої допомоги № 27/06/18, за умовами якого адвокатське об'єднання зобов'язалося надати правову допомогу та представляти інтереси в суді, гонорар за виконання якої становить 10 000,00 грн.
Позивач сплатив на користь Адвокатського об'єднання грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 1693 від 03.07.2018.
З огляду на наведене, витрати на правову допомогу адвоката, згідно із приписів ст. 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача у сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
За таких обставин, оскільки позов заявлено позивачем про відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями відповідачів, судовий збір за подання такого позову в порядку п. 13 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не справляється.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232- 233, 236- 240 ГПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України (Державна казначейська служба України 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, будинок 6, ЄДРПОУ 37567646) на користь Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" (80602, Львівська обл., Бродівський район, місто Броди, вул.Низька, будинок 15, ЄДРПОУ 00992444) шкоду в сумі 153 416 (сто п'ятдесят три тисячі чотириста шістнадцять) грн. 63 коп. заподіяну внаслідок неправомірної поведінки Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Собранецька, будинок 20, ЄДРПОУ 39515893), 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 29.08.2018
Суддя О.М.Ярмак