ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.08.2018Справа № 910/6844/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/6844/18
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ,
до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», м. Київ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1, м. Винники Львівського району Львівської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Львів,
про стягнення 17 989,63 грн.,
без виклику учасників справи,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - Товариство) про стягнення 17 989,63 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні: позивача - ОСОБА_1; відповідача - ОСОБА_2; встановлено:
- позивачу строк у п'ятнадцять днів:
• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду);
• з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;
- відповідачу строк у п'ятнадцять днів:
• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзив на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи;
• з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;
- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (третім особам) строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду письмових пояснень щодо заявленого предмету спору з документальним підтвердженням викладених обставин, копії яких надіслати позивачу та відповідачу.
Ухвалу суду від 12.06.2018 було надіслано відповідачу (на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та третім особам (на адреси, вказані у позовній заяві), що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за адресами третіх осіб. До матеріалів справи долучено конверт-повернення з місцезнаходження відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач і ОСОБА_1 у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подали до суду відзив на позов та пояснення по суті спору, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами.
Позивач 18.06.2018 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2018.
ОСОБА_2 02.07.2018 подав суду пояснення по суті спору.
Розглянувши подані позивачем і ОСОБА_2 документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
19.10.2017 позивачем (страховик) і товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТС» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1795а7зг (далі - Договір), за умовами якого Компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Lexus RX 200» д/н НОМЕР_3, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
04.01.2018 о 20 год. 00 хв. у місті Львові на вулиці Городоцькій, 155, сталася ДТП, за участю застрахованого автомобіля «Lexus RX 200», автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» (реєстраційний номер НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Учасниками ДТП було оформлено європротокол (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) від 04.01.2018.
05.01.2018 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Позивачем 15.01.2018 було складено страховий акт №АХА2352410 і розрахунок страхового відшкодування, відповідно до яких сума страхового відшкодування складає 17 989,63 грн.
Компанія, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатила страхове відшкодування у сумі 17 989,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.01.2018 №411 456.
Позивач звертався до відповідача із претензією від 19.04.2018 №ЕЛ_5281 про сплату страхового відшкодування, проте, Товариство залишило вказану вимогу без відповіді та належного реагування; страхове відшкодування в порядку регресу на день подання позову не сплатило.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника «Mitsubishi Lancer» як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством за полісом №АК/004212148, за яким: франшиза складає 0 грн.; ліміт за шкоду майну - 100 000 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є саме Товариство.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.
Положеннями пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Фонду державного майна України та Мін'юсту, від 24.11.2003, №142/5/2092 встановлено підстави та порядок розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.
За змістом статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно до пункту 35.1 статі 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Строки і порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені статтями 36, 37 Закону.
Слід зазначити, що учасники ДТП оформили вказану подію самостійно без виклику правоохоронних органів, а тому матеріали про ДТП в суд не передавалися.
Пунктом 33.2 статті 33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
З європротоколу вбачається, що: ОСОБА_2 на вул. Городецькій, 155, у м. Львові здійснив зіткнення із задньою частиною іншого транспортного засобу («Lexus RX 200») під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі; є винним у ДТП і пошкодженні автомобіля застрахованого позивачем; ОСОБА_2 свою вину визнав, про що наявний відповідний запис у європротоколі; доказів протилежного суду не подано.
Слід також зазначити, що ОСОБА_2 подано суду пояснення, в яких останній зазначив, що він винний у ДТП.
Наданими позивачем доказами доведено вину водія забезпеченого транспортного засобу у скоєнні ДТП, наявність правових підстав для задоволення позову страхової компанії щодо стягнення з відповідача - особи, відповідальної за завдану шкоду, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суми виплаченого страхового відшкодування.
Таким чином, сума страхового відшкодування, що має бути сплачена відповідачем на користь позивача складає 17 989,63 грн.
Отже, позовні вимоги Компанії є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (03056, м. Київ, провулок Індустріальний, буд. 23; ідентифікаційний код 35265086) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; адреса для листування: 03056, м. Київ, вул. Гетьмана, 27; ідентифікаційний код 20474912) 17 989 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 63 коп. страхового відшкодування та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.08.2018.
Суддя І.Д. Курдельчук