Справа № 492/1171/18
Провадження № 1-кп/492/140/18
29 серпня 2018 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши в місті Арцизі Одеської області у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження на підставі угоди про примирення за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Іванівка Арцизького району Одеської області, громадянина України, болгарина, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-22.01.2002 року Болградським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
-06.06.2003 року Саратським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 187, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
-17.06.2010 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-05.06.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
-07.09.2017 року Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень в дохід держави,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 12 вересня 2017 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, більш точний час встановити не представилося можливим, перебуваючи поряд з магазином продукти № 1057 «АТБ-МАРКЕТ», який розташований по вул. Соборній, 2-а/1 в м. Арцизі Одеської області, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, умисно, повторно, із корисливих спонукань, з метою свого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до сходів, які ведуть до вхідних дверей магазину продукти № 1057 «АТБ-МАРКЕТ», звідки шляхом вільного доступу, таємно, скоїв крадіжку спортивного велосипеду марки «AZIMUT», б/в, згідно висновку товарознавчої експертизи № 17-4244/32 від 04 жовтня 2017 року, вартістю 3 000,00 гривень, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_5 , з метою отримання можливості розпоряджатися викраденим майном, поїхав на викраденому велосипеді в сторону с. Теплиця Арцизького району Одеської області, де між с. Новоселівка - с. Делень Арцизького району, був затриманий працівниками поліції Арцизького ВП ГУНП в Одеській області.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення (злочину), щиро розкаявся в його вчиненні та дав суду показання про обставини злочину, які повністю співпадають з обставинами, які викладені у обвинувальному акті.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 не заперечувала проти затвердження укладеної між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 угоди про примирення.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 своїми діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, та кваліфікує ці дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
19 серпня 2018 року між потерпілою ОСОБА_6 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого, укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, та направлена до суду.
Згідно вказаної угоди потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на п'ять років із звільненням його від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на три роки з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Судом також встановлено, що санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, порядок та умови звільнення від його відбування, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_6 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченим своєї вини.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні погодився на призначення узгодженої ним та потерпілою міри та виду покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років із звільненням його від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на три роки з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Характер взятих ОСОБА_5 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років із звільненням його від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на три роки з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Питання про процесуальні витрати по кримінальному провадженню за залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 1 485,00 грн., суд вирішує керуючись ч. 2 ст. 124 та ст. 126 КПК України, зокрема з ОСОБА_5 на користь держави слід стягнути документально підтверджені процесуальні витрати у розмірі 1 485,00 грн., за залучення експертів для проведення товарознавчої експертизи № 17-4244/32 від 04.10.2018 року.
Судом не вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду, а в даному випадку сторонами кримінального провадження речові докази суду не надавались, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 19 серпня 2018 року, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на три роки, який обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 29 серпня 2018 року, поклавши на ОСОБА_5 в силу ст. 76 КК України обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню у розмірі 1 485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Арцизького районного суду ОСОБА_1
Одеської області