202/4119/18
1-кп/202/384/2018
28 серпня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
законного представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040660000398 від 07.03.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянин України, не працевлаштований, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 164 КК України, -
Згідно із заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.04.2016 року, ОСОБА_5 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця на користь громадянки ОСОБА_4 , починаючи стягнення з 23.02.2016 року до досягнення дитиною повноліття.
Однак ОСОБА_5 , умисно, в період часу з 01 лютого 2016 року до 01.06.2018 року, злісно ухилявся від встановлених рішенням суду платежів на утримання своєї дитини, оскільки будучи працездатним, офіційно працював і умисно не повідомляв роботодавця про обов'язок сплати ним аліментів, довідку з вищевказаного місця роботи в Індустріальний ВДВС ДМУЮ не надавав, тим самим приховав свої доходи від стягнення як поточних платежів по аліментам, так і заборгованості (відповідно до ч. 4 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань по стягненню аліментів на неповнолітніх дітей із заробітної плати не може перевищувати 70%), також тривалий час ніде не працював, за сприянням в офіційному працевлаштуванні в державні органи не звертався, іншої матеріальної допомоги громадянці ОСОБА_4 , на утримання своєї дитини не здійснював, на попередження державної виконавчої служби про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів не реагував, в результаті чого у нього утворилася заборгованість по виплаті аліментів за період часу з 01.02.2016 року до 01.06.2018 року на загальну суму 42 010 грн. 58 коп., а саме: 2016 рік: лютий - 259 грн. 55 коп., березень - 1 254 грн. 50 коп., квітень - 1 254 грн. 50 коп., травень - 1 254 грн. 50 коп., червень - 1 254 грн. 50 грн., липень - 1 254 грн. 50 коп., серпень - 1 254 грн. 50 коп., вересень - 1 254 грн. 50 коп., жовтень - 1 254 грн. 50 коп., листопад - 1 254 грн. 50 коп., грудень - 1 254 грн. 50 коп., 2017 рік: січень - 1 535 грн. 25 коп., лютий - 1 535 грн. 25 коп., березень - 1 535 грн. 25 коп., квітень - 1 686 грн. 70 коп., травень - 1 686 грн. 70 коп., червень - 1 686 грн. 70 коп., липень - 1 776 грн. 38 коп., серпень - 1 776 грн. 38 коп., вересень - 1 776 грн. 38 коп., жовтень - 1 776 грн. 38 коп., листопад - 1 776 грн. 38 коп., грудень 1 776 грн. 38 коп., 2018 рік: січень - 1 776 грн. 38 коп., лютий - 1 776 грн. 38 коп., березень - 1 776 грн. 38 коп., квітень - 1 776 грн. 38 коп., травень - 1 776 грн. 38 коп.
Загальна сума заборгованості в період з 01.02.2016 року до 01.06.2018 становить 42 010 грн. 58 коп.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вину свою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю, суду пояснив, що злочин вчинив за обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому розкаюється, знав та розумів про необхідність виплати аліментів. Обвинувачений також пояснив, що про випадки працевлаштування він не повідомляв відділ виконавчої служби і в бухгалтерії підприємства не просив, щоб з нього утримували аліменти.
Обвинувачений запевнив суд, що протягом року він погасить заборгованість.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 суду пояснила, що від сумісного проживання з обвинуваченим у них народилася дитина, після припинення сумісного проживання обвинувачений не приймав участі в утриманні дитини, тому вона подала позов про стягнення аліментів. Аліменти обвинувачений не платив, відношення до утримання дитини не змінив і виникла заборгованість.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим, він та інші учасники судового провадження не оспорюють докази щодо обставин справи, суд, з'ясувавши, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів у даному провадженні. А тому розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд допитав обвинуваченого, законного представника потерпілого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, вважає що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
ОСОБА_5 повинен нести кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді громадський робіт. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_5 та попередженню нових злочинів.
Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1