Справа № 202/4456/18
Провадження № 2-з/202/63/2018
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
06 серпня 2018 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особі: Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особі: Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якій було відкрито ухвалою судді від 06 серпня 2018 року.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони управлінню Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд.17) у межах виконавчого провадження № 56243178, відкритого 20.04.2018 року здійснювати будь-які утримання з нарахованої пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) та зупинити стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1), що проводиться Індустріальним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 11) на підставі виконавчого напису від 20 січня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 332 у виконавчому провадженні № 56243178, відкритого 20.04.2018 року, до моменту набрання рішення Індустріального районного суду законної сили у даній справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами, доходжу наступного.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цивільні справі № 202/4456/18, яка перебуває в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
З огляду на зазначене можливо дійти висновку про те, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, тому забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є співмірним заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак й порушить його права на судовий захист.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 - 155, 157, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити .
До набрання законної сили рішенням по цивільній справі №202/4456/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особі: Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, а саме: виконавчого напису, вчиненого 20 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за № 332, яким встановлено стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) грошові кошти у сумі 2 078 048,34 грн. (виконавче провадження ВП 56243178)
Стягувач: ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1).
Боржник: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк» «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ЄДРПОУ 14360570).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.П. Слюсар