Справа № 202/4465/18
Провадження 2-а/202/86/2018
28 серпня 2018 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Волошина Є.В.
за участю секретаря Шишляннікова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в порядку скороченого провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі -
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суд м.Дніпропетровська із позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що 19 липня 2018 року відповідачем було винесено постанову, відповідно до якої 19 липня 2017 року, о 18 год. 16 хв., водій (ОСОБА_1В.) рухався по пр.Слобожанському 61Б на автомобілі НОМЕР_1, з непрацюючими покажчиками стоп-сигналу, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Проте, з даною постановою позивач не згоден, так як вказані у постанові обставини не відповідають дійсності. Так, при складанні позивачу не були роз'ясненні його права до складання оскаржуваної постанови, порушено право на захист, порушено право на ознайомлення з доказами під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Жодних доказів того, що стоп-сигнал на автомобілі позивача не працюють, останньому надані не були. Разом із цим, в той день, перед початком руху, позивач пересвідчився у справності всіх світлових приладів, які передбачені технічними характеристиками транспортного засобу, яким керував позивач. Позивачем у позові також зазначено, що відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил, норм і стандартів. Пунктом 31.4.3 ПДР України визначено перелік технічних несправностей і невідповідності вимогам зовнішніх світлових приладів. Разом із цим, в оскаржуваній постанові взагалі не зазначено підпункт пункту 31.4.3, який начебто порушив позивач. Крім того позивач вказує на те, що диспозиція ч.1 ст.121 КУпАП містить спеціальну умову настання адміністративної відповідальності у разі несправності світлових приборів, а саме курування транспортним засобом з такою несправністю у темну пору доби. Разом із цим, постанова про адміністративне правопорушення була складена о 18 год.16 хв., в той час, як захід сонця в цей день, 19 липня 2018 року, відбувся о 20 год. 33 хв. На підставі викладеного просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАА №490774 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач - інспектор патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, відзив на позов не подавав. Відповідно до положень ч.3 ст. 205 КАС України його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою всіх сторін у судове засідання, фіксування судового засідання відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши документи і матеріали справи, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 липня 2018 року інспектор патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_2склав постанову серії ЕАА №490774 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 310,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 19 липня 2017 року, о 18 год. 16 хв., водій (ОСОБА_1В.) рухався по пр.Слобожанському 61-Б на автомобілі НОМЕР_1, з непрацюючими покажчиками стоп-сигналу, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.121 КУпАП.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 20 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності зовнішніх світлових прилади таким вимогам:а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Разом із цим, в оскаржуваній постанові взагалі не зазначено підпункт пункту 31.4.3 ПДР України.
Крім того, диспозиція ч.1 ст.121 КУпАП містить спеціальну умову настання адміністративної відповідальності у разі несправності світлових приборів, а саме курування транспортним засобом з такою несправністю у темну пору доби. Разом із цим, постанова про адміністративне правопорушення була складена о 18 год.16 хв., в той час, як захід сонця в цей день, 19 липня 2018 року, відбувся о 20 год. 33 хв.
Вищезазначені обставини вказують на порушення інспектором патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 під час розгляду справи про адміністративне правопорушенням вимог ст.245 КУпАП, відповідно до якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3, 5 та 6 ст.121 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, за приписами ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною першою ст.268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, будь-які докази проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем надано не було. Так, матеріали справи містять лише постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено її права та обов'язки, враховано особу порушника, розглянуто клопотання в разі їх наявності.
Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушення не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст.278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, судом не встановлено, яким чином давав оцінку та досліджував докази відповідач, на підставі яких даних дійшов до висновку про вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню за порушення Правил дорожнього руху. При цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Відповідач не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних (доказових) фактів, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат справи, порушив правила оцінки доказів.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. ст. 1-2, 11, 69, 72, 77, 262 КАС України , ст. ст. 122, 213, 222, 254, 258, 268, 278, 279, 280, 283, 288 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА № 490774 від 19 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови
Суддя Волошин Є.В.