Справа № 202/2425/18
Провадження №2/202/1520/2018
Іменем України
08 серпня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 у травні 2018 року звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 січня 2014 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Під час перебування у шлюбі у неї з відповідачем народився спільний син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу буде проживати з нею.
Вказала, що сімейне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, втрати почуття любові один до одного.
Зазначила, що сторони не ведуть спільного господарства з 24.01.2018 року, шлюб існує формально, у зв'язку з чим, вважає, що подальше збереження шлюбу не можливе та просила розірвати шлюб, зазначивши, що примирення між нею та відповідачем неможливе.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судовому засідання позов визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17 січня 2014 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що зроблено відповідний актовий запис № 22, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-КИ № 266628, виданим Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 17 січня 2014 року.
У зазначеному шлюбі у сторін народилася спільна дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що складено відповідний актовий запис № 1278, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І - КИ № 677579, виданим повторно Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Також, встановлено, що між сторонами були фактично припинені шлюбні стосунки з січня 2018 року, з цього ж часу сторони не ведуть спільного господарства, між ними примирення неможливе. Дитина після розірвання шлюбу буде проживати з матір'ю, спір з цього приводу та щодо поділу майна у сторін відсутній.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 120 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажали поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам сім'ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім'ї є різниця інтересів, відсутність взаєморозуміння, втрата почуття любові та поваги.
При постановленні рішення суд враховує те, що сімейно-шлюбні відносини припинені, спір щодо місця проживання дитини відсутній, сторони наполягали на розірванні шлюбу, зберігати шлюб не бажають, тому суд дійшов висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( м. Дніпро. вул. Змагання, 5, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (м. Дніпро, вул. Червоний Камінь, 4, РНОКПП НОМЕР_2) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 січня 2014 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 22, які мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (м. Дніпро, вул. Червоний Камінь, 4, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (м. Дніпро. вул. Змагання, 5, РНОКПП НОМЕР_1) 704 грн. 80 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 серпня 2018 року.
Суддя Л.П. Слюсар