справа № 208/640/18
№ провадження 2/208/1397/18
Іменем України
19 липня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Шешуревої Я.І., позивач - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, посилаючись на те, що вона на даний час знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, але нею подана позовна заява до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про розірвання шлюбу. Згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 березня 2017 р. з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягуються аліменти в розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) на період його навчання, тобто до 30 червня 2017 р., та на неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до її повноліття, щомісячно. На даний час стягнення аліментів з відповідача на повнолітнього сина не проводиться, так як він закінчив навчання. Донька потребує додаткових витрат пов'язаних з закінченням одинадцятого класу та отримання диплому, а саме купівлю підручників, фотоальбоми випускного класу, сукні и тощо, всього на організацію та проведення зовнішнього незалежного оцінювання та випускного вечора необхідно 12 520 грн. 00 коп. Вона має невелику заробітну плату, натомість відповідач має достатній дохід, а тому має можливість надавати додаткові витрати. На даний час відповідач взагалі не піклується, а ні сином, а ні донькою.
Тому, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 12 520 грн. 00 коп.
2. Заяви, клопотання позивача, відповідача.
До суду від позивача ОСОБА_1 та від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи, як докази.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилалась на обставини зазначені в позові.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, зазначила, що відповідач сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 в достатньому розмірі.
3. Процесуальні дії по справі.
26 березня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 27 січня 1996 року уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, видане Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 32 (а.с.4), але 14 березня 2018 року шлюб було розірвано, про що свідчить рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Батьком дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є відповідач ОСОБА_3, що не заперечувалось представником відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 за січень 2017 по грудень 2017 року отримала доходи в розмірі 37 331,18 грн. (а.с.7), тим самим доходи відповідач ОСОБА_3 становить за період з квітня 2017 по жовтень 2017 року в розмірі 29651 грн. 69 коп. (а.с.8).
Відповідно до рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 березня 2017 р. з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягуються аліменти в розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) на період його навчання, тобто до 30 червня 2017 р., та на неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу), але не манеш 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до її повноліття, щомісячно (а.с.11).
Як встановлено судом, з відповідача стягуються аліменти за січень 2018 р. в розмірі 1166,85 грн.; 2297,37 грн.; 699,37 грн. за лютий 2018 р. в розмірі 656,90 грн.; 2234,50 грн., що підтверджується розрахунковим листом.
5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснюється, що до передбаченої ст.185 СК України, участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Отже, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Передбачено, що аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Декларація прав дитини, яка знайшла своє відображення в Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Вказаною Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Також, відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Виходячи з аналізу ст.185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, чи творчих нахилів, або у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
До особливих обставин, з якими законодавець пов'язує стягнення додаткових витрат на дитину, як це зазначається вище, відносяться ті обставини, що пов'язані з розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Проте, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, позивачка не надала доказів про наявність обставин, з якими законодавець пов'язує можливість стягнення додаткових витрат: розвиток здібностей, хвороба чи каліцтво. Тому, саме по собі, навчання дитини не може безумовно свідчити, що витрати, пов'язані з цим, викликані особливими обставинами.
Статтею 76 ЦПК України, закріплено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимогст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Висновки суду.
Проте, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, позивач не надала доказів про наявність обставин, з якими законодавець пов'язує можливість стягнення додаткових витрат: розвиток здібностей, хвороба чи каліцтво. Тому, саме по собі, навчання дитини не може безумовно свідчити, що витрати, пов'язані з цим, викликані особливими обставинами.
Статтею 76 ЦПК України, закріплено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимогст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.89ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем недоведена підстава для стягнення додаткових витрат, зокрема, суд звертає увагу на можливість вирішення спору шляхом збільшенням розміру стягуваних аліментів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
7. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку і звільненням позивача від сплати судового збору, судовий збір компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 185, 191 СК України, ст. ст. 7, 19, 81, 268, 272, 273, 274, 284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, адреса проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.
Суддя Похваліта С. М.