29 серпня 2018 року
м. Київ
справа №804/4296/17
адміністративне провадження №К/9901/59752/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №804/4296/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління, в якому просило суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо перевірки Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні доходів та витрат з податку на прибуток, а також дії щодо запитування під час проведення перевірки документів, що не пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, та не свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або які не належать та не пов'язані з предметом перевірки;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 №00004274615 на суму 944348,00грн., №0004304615 на суму 778698,75грн., №00004284615 на суму 31574,00грн., №0004294615 на суму 510,00грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 позовні вимоги задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні доходів та витрат з податку на прибуток, а також дій щодо запитування під час проведення перевірки документів, що не пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, та не свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або які не належать та не пов'язані з предметом перевірки та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині. В решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 16.08.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №804/4296/17 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Водночас, в прохальній частині касаційної скарги Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, відповідачем у заявленому клопотанні не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Втім, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для відстрочення відповідачу сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі відсутні. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - липень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00грн. (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Судом з'ясовано, що у позовній заяві Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» одночасно було заявлено вимоги майнового характеру (визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.2017 №00004274615, №0004304615, №00004284615 та №0004294615 загальна оспорювана сума за якими складає 1755130,75грн.) та немайнового характеру (визнання протиправними дій).
Отже, сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем при поданні позовної заяви складала: (1755130,75грн. х 1,5%) + 1600,00грн. = 27926,69грн.
Водночас, за правилами частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, судовий збір, який Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: (1755130,75грн. х 1,5%) х 200% = 52653,92грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: «________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд».
Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Відмовити Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №804/4296/17.
Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №804/4296/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
..........................
В.В. Хохуляк
Суддя Верховного Суду