Іменем України
21 серпня 2018 року
Київ
справа №803/1167/16
касаційне провадження №Зі/9901/545/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.
за участю секретаря Жидецької В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» про прийняття додаткового судового рішення у справі №803/1167/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2016 №0000521402 про збільшення грошового зобов'язання за платежем «акцизний податок» в загальній сумі 2280450,93грн., в тому числі: 1520300,62грн. основного платежу та 760150,31грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 23.08.2016 позов задовольнив у повному обсязі.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.03.2017 скасував постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
За результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» Вищий адміністративний суд України 13.12.2017 (головуючий суддя - Усенко Є.А., судді: Веденяпін О.А., Приходько І.В.) постановив ухвалу, якою касаційну скаргу позивача задовольнив. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі №803/1167/16 скасував. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 залишив в силі.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
На адресу Верховного Суду як суду касаційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» надійшла заява від 23.05.2018 №23/05/18 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №803/1167/16, оскільки такого розподілу ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 не здійснено.
За змістом пункту 3 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII) на суд, що ухвалив судове рішення без вирішення питання про судові витрати, покладено обов'язок ухвалити відповідне додаткове рішення з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
Наведені положення кореспондують нормам пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Враховуючи викладене, Верховний Суд як суд касаційної інстанції уповноважений ухвалити додаткове судове рішення про судові витрати у разі невирішення цього питання у раніше прийнятому судом касаційної інстанції судовому рішенні, в тому числі Вищим адміністративним судом України.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що при постановленні додаткового рішення про розподіл судових витрат суд касаційної інстанції не надає оцінки висновкам, викладеним в основному судовому рішенні, у даному випадку - в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Верховний Суд при розгляді заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення про судові витрати дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналогічні за змістом положення викладено в Кодексі адміністративного судочинства України в редакції після 15.12.2017.
Судом касаційної інстанції з'ясовано, що згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на момент звернення 13.04.2017 до суду з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом - серпень 2016 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928).
Враховуючи розмір заявлених майнових вимог у цій справі (2280450,93грн.), позивачу в даному випадку при зверненні до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 34207грн. (2280450,93грн. х 1,5%).
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при зверненні з касаційною скаргою, складає: 34207грн. х 120% = 41048,4грн.
Судом з'ясовано, що при зверненні до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою у справі №803/1167/16 позивачем сплачено згідно з платіжним дорученням від 12.04.2017 №3483 судовий збір у сумі 41048,41грн., що відповідає розміру, передбаченому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час звернення із касаційною скаргою).
Оригінал названого платіжного доручення міститься в матеріалах справи (т. 3, а.с. 135).
Оскільки у прийнятій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 не здійснено розподілу судових витрат, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність ухвалення відповідного додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 139, 252, 344, 355, 356, 359Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №803/1167/16 задовольнити.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» судові витрати (судовий збір) у сумі 41048,4 грн. (сорок одна тисяча сорок вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк