ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2018Справа № 910/8203/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного без виклику сторін господарську справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" (вул. Іллінська, 8,Київ,04070, код ЄДРПОУ 20474912)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (вул. Старокиївська,10-Г,м.Київ,04655, код ЄДРПОУ 20080515)
про відшкодування шкоди 51 120,14 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "АХА Страхування" звернулось до суду з вимогами про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" в порядку регресу 51 120,14 грн. відшкодування, виплаченого позивачем своєму страхувальнику у зв'язку з ДТП, яка сталась 05.03.2018 у м.Києві з вини страхувальника відповідача за полісом АМ/2863312.
Ухвалою суду від 26.06.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву та позивачу-відповіді на відзив за наявності.
18.07.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, та вказує на відсутність доказів вини водія автомобіля «ГАЗ 33021» д/н НОМЕР_1 - ОСОБА_1, позивачем не було направлено заяву про виплату страхового відшкодування в порядку ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з чим право позивача не порушено, не надано звіту про оцінку колісного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, крім того, відсутні докази проведення взаємозаліку вимог.
31.07.2018 через канцелярію суду до суду надійшли додаткові матеріали по справі.
02.08.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
17.08.2018 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
21.08.2018 через канцелярію суду до суду від позивача надійшли додаткові матеріали по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
24.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 18908а8ф, відповідно до якого застрахованим транспортним засобом є "Hyundai Accent" д.р.н. НОМЕР_2.
05.03.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Hyundai Accent" д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "ГАЗ 33021" д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1
Згідно постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 28.03.2018 вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, чим і спростовуються твердження відповідача про відсутність вини ОСОБА_1
Відповідно до рахунку №БА-003811 від 16.03.2018 ТОВ «Богдан Авто» вартість запчастин та ремонтних робіт становить 51 620,14 грн. Відповідно до страхового акту № АХА 2366399 від 19.03.2018 зазначену подію було визнано страховою та розраховано суму страхового відшкодування.
Позивачем виплачено на підставі заяви страхувальника страхове відшкодування у розмірі 38 964,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 432 927 від 20.03.2018.
За змістом страхового акту вбачається, що позивачем зараховано 12 656,00 грн. в рахунок несплаченої частини страхового платежу.
Пунктом 18 договору визначено, порядок сплати страхового платежу зі строками оплати, а саме страхувальник вносить двома рівними частинами в розмірі 12 656,00 грн. в строки 26.01.2018 та 26.07.2018.
Оскільки на дату ДТП - 05.03.2018 страхувальником внесено лише один платіж в розмірі 12 656,00 грн., а строк оплати по другому платежу ще не настав, то позивачем утримано несплачену частину страхового платежу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума у розмірі 12 656,00 грн. є частиною страхового відшкодування, яка була зарахована позивачем як борг по страхових платежах. Отже, загальна сума страхового відшкодування складає 51 620,14 грн. Твердження відповідача про відсутність доказів взаємозаліку та оплати по недійсному рахунку не приймаються судом до уваги та спростовується вищевикладеним.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "АХА Страхування" здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої особи.
Як вбачається з наведеного вище, винним у згаданому ДТП визнаний водій транспортного засобу "ГАЗ 33021" д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_1
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ГАЗ 33021" д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Еталон», поліс № АМ/2863312, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.
Отже, виплативши страхове відшкодування у визначеному розмірі, за договором страхування, позивач в силу наведених положень законодавства, набув права позову до відповідача як особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винної особи.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо відшкодування шкоди у розмірі 51 120,14 грн. (за мінусом франшизи), не виконав, оплату вартості відновлювального ремонту не сплатив.
Доказів сплати відповідачем суми 51 120,14 грн., також суду не надано.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позивач не направив заяву про виплату страхового відшкодування в порядку ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказані твердження не приймаються судом до уваги та спростовуються наступним.
За приписами підпункту 37.1.4 пункту 37.1 ст. 37 Законоу України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17.
Проте, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Суд звертає увагу, що позивач може реалізувати своє право на звернення до відповідача із вимогою про виплату страхового відшкодування шляхом подачі позову до суду, тому в даному випадку позивач не позбавлений права на відшкодування страхової виплати, оскільки з даним позовом звернувся 23.06.2018 в той час, як ДТП відбулася 05.03.2018.
Посилання відповідача на встановлений у статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк настання зобов'язання не пізніше 90 днів з моенту подання відповідної заяви прийняти рішення про виплату або відмову у здійсненні виплати відшкодування є безпідставним, оскільки відповідачем не заявлено надання додаткового строку на розгляд вимоги, викладеної у позовній заяві, а надані заперечення по суті.
Щодо направлення на огляд пошкоджень автомобіля представника відповідача, то відповідно до п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, є правом, а не обов'язком, оскільки передбачає такий виклик у разі потреби.
Щодо ненадання звіту про оцінку транспортного засобу з застосування коефіцієнту фізичного зносу, слід зазначити наступне.
В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Стаття 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Розрахунок фізичного зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів здійснюється в рамках дослідження розміру матеріального збитку транспортного засобу, за яким складається Звіт оцінювача.
Висновок суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у відповідності до п. 8.5. методики, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ, огляд транспортного засобу є обов'язковим при складенні звіту про вартість матеріального збитку, тому вказаний висновок не може бути прийнятим судом як належний доказ.
Долучені відповідачем роздруківки з мережі інтернет сторінки не є належним доказом на підтвердження факту численних ремонтів складових частин кузова, кабіни та рами, а отже відповідачем не доведено підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні у розмірі 0,40%.
Інші заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з підстав необгрунтованості та не відповідності фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми 51 120,14 грн. відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, п.2 ч.1 ст. 231, 236-240, 250-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (04655, м.Київ, вул. Старокиївська,10-Г, код ЄДРПОУ 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912 ) 51 120 (п'ятдесят одну тисячу сто двадцять) грн. 14 коп. основного боргу та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 27.08.2018.
Суддя О.М.Ярмак