ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.08.2018 м. Київ Справа № 910/5186/18
За позовом: приватної організації "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР МЬЮЗІК УКРАЇНА";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКАРД-УКРАЇНА";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС";
про: стягнення 223.380,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники:
позивача: Хлєбніков С.Г.;
відповідача: Савченко М.О., Бруєнко Л.Ф.;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Власенко О.С.
Приватна організація "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР МЬЮЗІК УКРАЇНА" до товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКАРД-УКРАЇНА" про стягнення 223.380,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені майнові авторські права товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР МЬЮЗІК УКРАЇНА" у вигляді використання музичного твору "Lilly Wood and The Prick", виконавець - PRAYER IN C, шляхом його використання без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, майнові авторські права на які належать позивачу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5186/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 04.06.2018.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням неподання Організацією до суду належних та допустимих доказів обсягу письмових доказів того, що позивач набув майнові авторські права на оспорюваний музичний твір. Крім того, до матеріалів справи Організацією не надано свідоцтва на оспорюваний музичний твір та не надано доказів дотримання вимог закону щодо авторського договору. Крім того, враховуючи укладений між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС" договір доручення від 01.09.2016 № 35-01/09/2016/КДС та укладений між останнім та державною організацією "УКРАЇНСЬКЕ АГЕНТСТВО АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" договір від 27.12.2013 № 01/2014 відповідач правомірно використовував об'єкти права інтелектуальної власності (музичні твори з текстом і без тексту), які входили до переліку Музичного репертуару товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС", розміщеного в мережі Інтернет.
До господарського суду надійшли доповнення відповідача до відзиву, в яких останній вказує про те, що дата початку дії договору № ВЧ-01112014/02-д - 01.11.2014, в свою чергу дату видачі декларації вказано 01.05.2014, що є неможливим. Крім того, в зазначеній декларації йдеться про видачу майнових авторських прав на публічне виконання твору в обсязі 24,98 %, що свідчить про те, що майнові права на публічне виконання оспорюваного твору можуть належати і іншим особам. Крім того, акт фіксації є неналежним та недопустимим доказом у справі.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
В підготовчому судовому засіданні 04.06.2018 суд на місці ухвалив:
- залучити до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;
- відкласти підготовче засідання на 25.06.2018.
До господарського суду надійшли письмові пояснення третьої особи без самостійних вимог, в яких вказано, що детальний аналіз положень договору № 35-01/09/2016/КДС та договору 01/2014 дає можливість побачити правомірність використання відповідачем спірного об'єкту авторського права.
До господарського суду надійшли заперечення відповідача з приводу відеофіксації.
До господарського суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду від 25.06.2018 відповідь позивача на відзив залишена судом без розгляду з підстав, викладених у вказаній ухвалі.
В підготовчому судовому засіданні 25.06.2018 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.07.2018.
В судових засіданнях 16.07.2018 та 23.07.2018 оголошено перерву до 23.07.2018 та 15.08.2018 відповідно.
В судовому засіданні 15.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між приватною організацією "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" (далі - Організація) та позивачем, як Видавником, укладено договір про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014 № АВ-24012014/01 (далі - Договір АВ-24012014/01), відповідно до предмету якого Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії Договору АВ-24012014/01 належатимуть Видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов Договору АВ-24012014/01 (п. 2.1 Договору АВ-24012014/01).
Пунктом 3.1 Договору АВ-24012014/01 визначено, що Видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту.
Положеннями пункту 9.2 Договору АВ-24012014/01 передбачено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління названими правами.
Відповідно до пункту 12.1 Договору АВ-24012014/01, цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково.
Відповідно до декларації об'єктів авторського права (музичних творів) від 07.05.2014 № 406 до Договору АВ-24012014/01 Видавник отримав від товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР/ЧАППЕЛ" майнові авторські права в розмірі 24,98 % на публічне виконання "Lilly Wood and The Prick", виконавець - PRAYER IN C.
Між позивачем, як субвидавником, та товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРНЕР/ЧАППЕЛ", як видавником, укладено ліцензійний договір від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д (далі - Ліцензійний договір), відповідно до предмету якого видавник надає субвидавнику право на використання на протязі строку на території способами, вказаними в Ліцензійному договорі, всіх творів, які входять в Каталог видавника, за виключенням продакшн Музики (п. 2.1 Договору).
Пунктом 3.1 Ліцензійного договору визначено, що всі права по відношенню творів, які надані субвидавнику за цим Договором, обмежені об'ємом прав, які надані видавнику оригінальними клієнтами або видавниками або іншими правовласниками, про що субвидавник періодично інформується.
Положеннями п. 8.3 Ліцензійного договору передбачено, що видавник дійсним підтверджує, що у разі необхідності зобов'язується надати субвидавнику належним чином завірені правовстановлюючі документи на той або інший твір та інші документи, необхідні субвидавнику для захисту прав на твори.
Відповідно до додатку № 1 до Ліцензійного договору - роздруківки № 26 із каталогу музичних творів визначено, що станом на 01.05.2017 згідно Ліцензійного договору надані права по відношенню музичних творів згідно переліку в таблиці № 1, а саме, зокрема: музичний твір - "Lilly Wood and The Prick", виконавець - PRAYER IN C.
Заперечення відповідача з приводу того, що декларація від 01.05.2014 № 406 видана раніше ніж Ліцензійний договір судом відхилені, оскільки положеннями п. 11.1 Ліцензійного договору, зокрема, визначено, що Ліцензійний договір в частині надання прав субвидавнику розповсюджується на період, який передує даті укладення договору, а саме: з 01.01.2014.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792), майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Відповідно до статті 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
За приписами статей 48 і 49 Закону № 3792 можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.
За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до частини третьої статті 426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Частиною третьою статті 15 Закону № 3792 визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 Цивільного кодексу України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Так 05.05.2017 представниками Організації Чередніченко Є.І. та Сідько С.О. здійснено фіксацію факту використання музичного твору в приміщенні торгівельно-розважального центру "ГЛОБУС" за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, магазин "БРОКАРД", в якому господарську діяльність здійснює відповідач, у зв'язку з чим складено акт від 05.05.2017 № 04.05.2017, яким, на думку Організації, зафіксоване публічне виконання, зокрема, музичного твору "Lilly Wood and The Prick", виконавець - PRAYER IN C в період часу з 13:15 до 13:29. Актом зафіксовано, що публічне виконання музичного твору для фонового озвучення приміщення закладу здійснюється за допомогою наявного в закладі обладнання.
Перебування Чередніченко Є.І. та Сідько С.О. в приміщенні торгівельно-розважального центру "ГЛОБУС" за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, магазин "БРОКАРД" підтверджується також фіскальним чеком від 05.05.2017.
Спір між сторонами судового процесу, на думку позивача, виник внаслідок порушення відповідачем майнових авторських прав позивача у вигляді використання відповідачем музичного твору шляхом публічного виконання без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, майнові авторські права на які належать позивачу. Враховуючи вказані обставини Організація звернулася до господарського суду з метою захисту порушених прав позивача (суб'єкта авторського права) шляхом стягнення з відповідача 223.380,00 грн. заборгованості внаслідок порушення відповідачем майнових авторських прав позивача.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням такого.
Пунктом 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" визначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Брати участь у доказовій діяльності можуть усі особи, які беруть участь у справі, це їх право. Однак доказування кожної обставини, яка має значення для ухвалення рішення у справі, на підставі закону стає обов'язком певного суб'єкта. У процесуальній діяльності небайдуже, хто зобов'язаний бути активним у встановленні факту, оскільки завжди має бути можливість покласти наслідки його недоведеності на когось із учасників процесу.
Розподіл і роз'яснення сторонам їх обов'язку щодо доказування - це функція суду в рамках юрисдикційної процедури, це завдання суду організувати дійсно змагальний процес. Розподілити тягар доказування у справі - це означає зробити припущення про наявність або відсутність юридичних фактів на користь однієї із сторін. Якщо противна сторона твердженнями і доказами не може переконати суд у хибності такого припущення, то припущення трансформується у твердження про наявність відшукуваного факту, яке буде відображено у мотивувальній частині судового рішення.
Приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В судовому засіданні 23.07.2018 судом досліджено поданий Організацією відеозапис фіксації та встановлення наступне:
- із наданого відеозапису не можливо встановити дату проведення фіксації;
- із наданого відеозапису неможливо встановити звучання саме оспорюваного музичного твору, з огляду на гучність та переривання звуку;
- із наданого відеозапису неможливо встановити конкретний метод подання звукової хвилі, а саме: з якого саме обладнання здійснюється сповіщення, оскільки звукова хвиля звучить на вході до торгівельного центру та фіксує загальний акустичний фон в приміщенні;
- із наданого відеозапису не вбачається, що акт фіксації пропонувався до підпису.
- із наданого відеозапису вбачається, що особи, що ведуть зйомку виходять з приміщення без будь-якого акту та демонструють на камеру фіскальний чек.
Враховуючи приховане знімання відео та нестабільну гучність, відсутність розрізняльної здатності звуку (відео) неможливо достеменно встановити звучання саме оспорюваного твору, а також виключати виконання (відтворення) музичних творів за допомогою будь-яких інших технічних пристроїв торгівельного центру "ГЛОБУС".
Між відповідачем, як довірителем та товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС", укладено договір доручення від 01.09.2016 № 35-01/09/2016/КДС (далі - Договір доручення), відповідно до предмету якого відповідач приєднується до усіх правочинів, які вже укладених КДС, так і тих, що можуть бути укладені від його імені КДС у майбутньому, у такий спосіб надаючи відповідне уповноваження КДС на укладення від імені відповідача таких правочинів, виконання їх умов, їх подальшу зміну та припинення (п. 1.1).
Пунктом 1.2 Договору доручення визначено, що відповідач даним уповноважує КДС від його імені та за його рахунок у порядку, передбаченому цим договором здійснювати оплату винагороди (роялті) за використання способом публічного виконання (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару та за використання відповідачем бази ліцензованого контенту на користь суб'єктів майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності та їх представників, з якими КДС укладено відповідні правочини, а також здійснювати усі необхідні та передбаченими вказаними правочинами дії, спрямовані на виконання їх умов (повідомлення, звітність, тощо).
Положеннями п. 2.2 Договору доручення передбачено, що за цим договором відповідач оплачує КДС винагороду відповідно до умов, визначених у додатку № 1 до цього договору.
Умовами п. 6.1 Договору доручення, зокрема, визначено, що цей договір набирає чинності з 01.09.2016 і діє до 31.08.2018.
Перелік закладів відповідача, відповідно до додатку № 2 до Договору доручення містить, зокрема, магазин "BROCARD" за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП № 1.
Згідно п. 7.7 Договору доручення, сторони домовились про те, що Музичним репертуаром та/або Аудіовізуальним репертуаром є лише ті об'єкти, що були завантажені відповідачем з ресурсу indoormedia.ua і сторони визнають таку форму погодження Музичного репертуару та/або Аудіовізуального репертуару прирівняною до письмової форми.
Між державною організацією "УКРАЇНСЬКЕ АГЕНТСТВО АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" та товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ СЕРВІС" укладено договір від 27.12.2013 № 01/2014, відповідно до предмету якого УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачам, у порядку та на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів користувачів, розташованих на території України, а користувачі зобов'язуються виплачувати УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до умов цього Договору та Закону. Сторони окремо погодили, що з метою реалізації положень цього договору користувачі та КДС отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання. Сторони погодили, що в кожному окремому випадку днем отримання користувачем невиключного права на використання творів на умовах цього договору (днем набуття чинності невиключною ліцензією УААСП на користь користувача) буде день укладення КДС із користувачем договору, умовами якого передбачено уповноваження користувачем КДС на врегулювання від його імені усіх питань стосовно використання останнім способом публічного виконання творів (у такий спосіб користувач приєднується до цього договору) (п. 2.1, 2.2, 2.3 договору від 27.12.2013 № 01/2014).
Договір набирає чинності з 01.01.2014 і діє д 31.12.2020 (п. 5.1 договору від 27.12.2013 № 01/2014).
Приймаючи до уваги положення договору від 27.12.2013 № 01/2014 вбачається, що відповідач отримав право на відтворення і зберігання, оприлюднених до УААСП музичних творів, які охороняються авторським правом і повноваження на колективне управління якими на території України передано ДО УААСП аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями, з метою їх подальшого використання способом публічного виконання.
Доводи відповідача з приводу того, що на диску відеофіксації звучить інший твір (каверверсія музичного твору "Lilly Wood and The Prick") права на який позивачеві не передавалися судом відхиляються з тієї підстави, що предметом позову є захист майнових авторських прав стосовно об'єкту авторського права, відповідно різні виконання та/або швидкість виконання не мають значення для захисту авторських прав. Такі обставини мали б значення при вирішенні спору про захист прав суміжних.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що зібрані, оформлені та подані до суду Організацією докази в своїй сукупності не є достатніми для встановлення наявності факту порушення відповідачем порядку використання оспорюваного музичного твору та не доводять наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення порядку використання вказаних музичних творів, в порядку, передбаченому законом.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 28 серпня 2018 року
Суддя С.В. Балац