печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39059/18-ц
17 серпня 2018 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення суми відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди,-
09 серпня 2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді Матійчук Г. О., згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою судді Матійчук Г. І. від 09 серпня 2018 року заявлено самовідвід, на підставі чого та за розпорядженням № 538 від 15 серпня 2018 року В. о. керівника апарату Клименко О. І., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2018 року, справу передано судді Литвиновій І. В.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
І. Частиною першою статті 10 Конституції України проголошено державною мовою в Україні українську мову.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена українською мовою.
ІІ. За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, згідно з нормами частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, у тому числі:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
ІІІ. Ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
Виходячи з того, що зі змісту позовної заяви та додатків до неї неможливо встановити ціну позову за вимогою майнового характеру станом на день їх подання, заявник зобов'язаний самостійно зазначити ціну позову у гривневому еквіваленті станом на день звернення до суду за офіційним курсом Національного банку України.
ІV. Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.
При цьому пунктом 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Також у роз'ясненнях, наданих Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року, вказано, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4).
Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, зокрема докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.
У позові заявлено вимогу про стягнення суми відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди 10 000 000 доларів США. Разом з тим, не зазначено докази, що підтверджують завдання як моральної, так і матеріальної шкоди, розрахунок суми стягнення у заявленому розмірі. Наприклад, відсутні докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.
V. Частиною другою ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У позовній заяві заявник ОСОБА_1 зазначила, що звернулася до суду у власних інтересах та в інтересах своєї сім'ї, не вказавши інших осіб як одну із сторін або третіми особами, не вказано на яких правових підставах вона виражає їх волевиявлення, чим таке право підтверджується, не зазначено їх відомості, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України.
Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду нової позовної заяви, з урахуванням викладених вимог до неї.
VІ. Положеннями статей 151, 152 ЦПК України встановлено порядок звернення до суду із заявою про забезпечення позову. Відтак зазначати вимогу про забезпечення позову у прохальній частині позовної заяви є недоцільним, оскільки не є тотожним поняттю «позовна вимога», що є формою захисту, яку просить позивач від суду.
Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення суми відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити заявнику, що статтями 151, 152, 182, 183 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до форми та змісту письмової заяви про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвинова