Дата документу Справа № 316/1570/17
Єдиний унікальний №316/1570/17 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/1120/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
09 серпня 2018 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Енергодар Запорізької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
заступник прокурора Запорізької області ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 березня 2018 року, яким ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців.
Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказаний вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч.1 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом при ухваленні вироку прийняте необґрунтоване рішення про звільнення ОСОБА_6 від призначеного судом покарання з випробуванням, оскільки останній вчинив тяжке кримінальне правопорушення, вину свою не визнав, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. Судом не наведено обставини, за яких він дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
Згідно з вироком суду, 01 квітня 2017 приблизно о 23-00 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи біля загальноосвітньої школи №4, розташованої за адресою: місто Енергодар, вулиця Лісова, будинок №21, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на скоєння нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, підійшовши ззаду, наніс ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в область обличчя, у результаті чого останній впав та втратив свідомість, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний намір, заволодів мобільним телефоном ОСОБА_9 «Lenovo А 2010», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору, вартість якого становить 2000 гривень, в чохлі зі шкірозамінника, вартість якого становить 80 гривень, в якому перебували сім-карти операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Київстар», вартістю по 15 гривень кожна, карта пам'яті 32 Гб, вартість якої становить 250 гривень, барсеткою чоловічою із тканини, вартість якої становить 100 гривень, в якій перебували перепустка на ВП «Запорізька АЕС» на ім'я ОСОБА_9 , дві банківські карти «ПриватБанку» та «ПумбБанку», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, флеш-накопичувачем з написом «Transcеnd» 4 Гб, вартість якого становить 50 гривень, навушники для телефону «Lenovo», вартість яких становить 80 гривень та зарядний пристрій на планшет «Asus», вартість якого становить 70 гривень, та з вказаним майном зник з місця події, у подальшому розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду за загальну суму 2660 гривень.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і наполягав на скасуванні вироку суду першої інстанції, ухвалені нового вироку з урахуванням вимог апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство зобов'язує суд дослідити усі докази у провадженні (які відповідають вимогам ст.84 КПК України) та надати ним відповідну оцінку у вироку, за винятком процесуальної процедури, передбаченої ч.3 ст.349 КПК України.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції цих вимог закону дотримався при розгляді даного провадження і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчинені вищевказаного правопорушення при викладених у вироку обставинах, правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст.187 КК України.
Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України - у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене ним кримінальне правопорушення. При цьому суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, його відношення до вчиненого злочину. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.187 КК України.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжких наслідків від його дій не настало, як вбачається з матеріалів провадження, завдану шкоду потерпілому ОСОБА_9 він відшкодував та потерпілий до нього претензій не має і цивільний позов не заявляв, під час апеляційного розгляду обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, своє часткове визнання вини в суді першої інстанції пояснив тим, що на час розгляду справи судом першої інстанції він проходив військову службу і коли давав показання суду, поряд з ним знаходився його товариш по службі, і йому було соромно перед останнім розповідати про вчинене, обставини, що обтяжують покарання, відсутні, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без ізоляції його від суспільства, тобто вважає, що судом першої інстанції положення ст.ст.75,76 КК України застосовані правильно та обвинувачений обґрунтовано звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Одна лише тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, на думку колегії суддів, не може безумовно свідчити про те, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 березня 2018 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.187 КК України, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4