28 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 757/65456/17-ц
Провадження № 06.115/796/351/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.,
суддів - Кулікової С.В., Лапчевської О.Ф.
за участю помічника судді, який за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 рокуу справі за поданням старшого державного виконавця відділу примусовго виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.
У листопаді 2017 року старший державний виконавець Кошкер І.А. звернувся до суду з поданням, в якому просив тимчасово обмежити у прав виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 до виконання нею зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 52912678.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 18 січня 2018 року директор ТОВ «Факторинг Фінанс» - Гусєв Д.С. подав апеляційну скаргу.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року - скасовано. Подання старшого державного виконавця Кошкер І.А. задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 52912678. Вирішено питання судових витрат.
07 серпня 2018 року до Апеляційного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 про роз'яснення постанови апеляційного суду від 27 лютого 2018 року, в якій вона просила роз'яснити резолютивну частину вказаної постанови у зв'язку із незрозумілістю питання щодо обмеження у праві виїзду на територію міста Донецьк, яка фактично є тимчасово окупованою.
Відповідно до п. 8 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIIIвід 03.10.2017, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIIIАпеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
На запит Апеляційного суду м. Києва надійшла дана цивільна справа, яка була отримана суддею Кравець В.А. 22 серпня 2018 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.
Згідно вимог статті 271 ЦПК України суд у разі необхідності може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про роз'яснення постанови не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У відповідності до чинного законодавства, якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні судового рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 вказує, що у постанові Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року існує певна нечіткість (неповнота) викладення резолютивної частини, оскільки залишається незрозумілим питання щодо обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду на територію м. Донецьк, яка фактично є окупованою.
Наразі, резолютивна частина постанови встановлює тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 52912678, що узгоджується з положеннями Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну».
Враховуючи те, що в постанові суду апеляційної інстанції висновки щодо обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання нею зобов'язань по зведеному виконавчому провадженню № 52912678 викладені чітко та зрозуміло, труднощів для її розуміння та виконання остання не викликає, колегія суддів доходить висновку, що підстави для роз'яснення постанови Апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись статтею 271 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 28 серпня 2018 року.
Головуючий: В.А. Кравець
Судді: С.В. Кулікова
О.Ф.Лапчевська