15 серпня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,
за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його адвоката Кільбурта Д.М., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційнускаргу ОСОБА_8на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13червня 2018 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 127 КУпАП та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_8подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 127 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку звідсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена при неповному дослідженні всіх обставин справи з грубим порушенням норм процесуального права. При розгляді справи суд не з'ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що суд виніс постанову, надавши перевагу поясненням водія автомобіля Ford Fusion ОСОБА_4, які є довільним викладенням обставин ДТП з позиції особи, що зацікавлена в уникненні адміністративної відповідальності.
Вказує на те, що водій автомобіля Ford Fusion ОСОБА_4 здійснив маневр, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху та зіткнувся з автомобілями Fiat Tipo та Subaru Outback, чим порушив п.2.3 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Зазначає, що згідно висновку експерта № 7-18 від 19 лютого 2018 року, виконаного на замовлення ОСОБА_8, в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзд на пішохода ОСОБА_3 шляхом застосування екстреного гальмування до керованого ним автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки для його руху.
У судовому засіданні ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9, інший учасник ДТП ОСОБА_6 підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
ОСОБА_4 та його адвокат Кільбурт Д.М. просили відхилити апеляційну скаргу, вважають постанову суду першої інстанції законною.
ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, пояснивши, що він переходив проїзжу частину дороги після того як сталася дорожньо-транспортна подія.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Як встановив суд, 16 жовтня 2017 року о 21 год. 20 хв. в м. Київ по вул. Саперно-Слобідська, 57 а в м. Києві пішохід ОСОБА_3 здійснив перехід проїзної частини у невстановленому місці, внаслідок чого створив аварійну обстановку, що призвело до зіткнення трьох автомобілів, а саме: автомобіля «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1, автомобіля «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_2, автомобіля «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_3, отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками..
Із матеріалів справи убачається, що при розгляді справи, суд у повному обсязі дослідив наявні у справі докази, які підтверджують порушення ОСОБА_3 п. 4.7 Правил дорожнього руху України, та обґрунтовано визнав його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.127 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 4.7 ПДР України, пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Порушення ОСОБА_3 вказаного пункту ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.127 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_3 зазначив, що згоден з порушенням, схемі місця ДТП, поясненнях учасників ДТП, зокрема, поясненнях ОСОБА_3, який підтверджує, що переходив дорогу у невстановленому місці, рапорті працівника поліції, копії постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за ч.3 ст.127 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 жовтня 2017 року, яка ним не оскаржена.
Наведені докази спростовуються поясненнями ОСОБА_3 , надані ним у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, висновки суду про порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України та вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.127 КУпАП є правильними.
Перевіркою матеріалів адміністративної справи не встановлено порушень при оформленні матеріалів ДТП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що висновок експерта №7-18 від 19 лютого 2018 року, на який в апеляційній скарзі, посилається апелянт стосується оцінки дій водія автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4, відносно якого також складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП і знаходиться на розгляді в суді першої інстанції.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13 червня2018 року відносно ОСОБА_3 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига