провадження в апеляційній інстанції №22-ц/796/7046/2018
16 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
судді - доповідача: Білич І.М.
суддів: Вербової І.М., Соколової В.В.
при секретарі: Довогопола А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуДарницькогорайонного суду міста Києва від 23 березня 2018року постановлену під головуванням судді Дарницькогорайонного суду міста КиєваКоренюк А.М.
у цивільній справі № 753/2817/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про відновлення порушеного права та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Дарницького районного судуміста Києва від 23 березня 2018року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про відновлення порушеного права та відшкодування моральної шкоди, визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу. Де ставила питання про її скасування, вказуючи на порушення судом норм процесуального права. Та просила направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною, повернуто заявнику у зв'язку з не усуненням недоліків щодо сплати судового збору.
Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 травня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного судуміста Києва від 23 березня 2018року.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ « Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці ( відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року 1402 - VIIIапеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147 -У111 від 03 жовтня 2017 року.
Учасники справи будучи належним чином повідомленими про день і час розгляду справи в судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві та просила суд з урахуванням уточнених позовних вимог, на підставі ст. ст. 1172, 1174 ЦК України, статей 1, 3, 30 Закону України « Про виконавче провадження» : стягнути за рахунок Державного бюджету України грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 тисяч гривень завданої внаслідок бездіяльності посадових осіб відповідачів та тривалого невиконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3, а також зобов'язати відповідачів стягнути з боржника аліменти за виконавчим листом від 22 вересня 1998 року. Звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутний майновий стан.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та залишено позовну заяву без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме: суд вказав на необхідність зазначити всі належні особи, на права та обов'язки яких впливають спірні відносини, надати відповідну кількість копій та всіх доданих до них документів. Надати платіжний документ про сплату судового збору.
На виконання ухвали суду 14 березня 2017 року позивачем було направлено на адресу суду першої інстанції уточнену позовну заяву та клопотання про розстрочення (відстрочення) сплати судового збору.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23.03.2017 року суд відмовив у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та вважав, що недоліки визначені ним в ухвалі від 17.02.2017 року особою, що подала позов усунуто не було.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Питання звільнення від сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету» («Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), № 28249/95, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), виключно відповідно до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Так відповідно п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 05.01.2017 року судовий збір не справлявся: - за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності посадових осіб відповідачів, яка призвела до тривалого невиконання відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві та відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві судового рішення про стягнення аліментів на утримання сина, їй завдано моральної шкоди.
Верховний Суд в своїй постанові від 20 червня 2018 року ( провадження № 61 -20030 св18) прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 дійшов висновку, що з урахуванням змісту позовних вимог та суб'єктивного складу, позивач звільнена від сплати судового збору (а.с. 108 -110)
Таким чином з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» вбачається, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 379, 381-383, 384, 387 ЦПК України, п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ &qu, ;Про судоустрій і статус суддів&q?ІІ;, п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, ч.6 ст.147 Закону України « Про судоустрій і статус суддів&qu Ц;, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
УхвалуДарницького районного судуміста Києва від 23 березня 2018року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 17 серпня 2018 року.
Суддя - доповідач:
Судді: