Ухвала
Іменем України
28 серпня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51 - 2785 зно 18
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року за нововиявленими обставинами,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2018 року заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року та ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року щодо нього за нововиявленими обставинами повернуто на підставі ст.ст. 464 ч. 3, 429 ч. 3 КПК України, оскільки ним не були усунуті недоліки поданої заяви, про необхідність усунення яких йому було вказано в ухвалі Верховного Суду від 01 лютого 2018 року. В ухвалі від 13 березня 2018 року засудженому було роз'яснено, що повернення заяви не позбавляє його права повторного звернення в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку передбаченого ст. 461 КПК України.
Засуджений ОСОБА_2 повторно звернувся із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року щодо нього за нововиявленими обставинами, яка ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2018 року повернута особі, яка її подала відповідно до вимог ст.ст. 464 ч. 3, 429 ч. 3 КПК України.
Засуджений ОСОБА_2 втретє звернувся із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року щодо нього за нововиявленими обставинами, в якій порушує питання про відкриття провадження за його заявою, дослідження обставин, які, на його думку, є нововиявленими, скасування ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року щодо нього та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 461 ч. 1 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Зі змісту заяви засудженого ОСОБА_2 вбачається, що однією з обставин, яка, на думку засудженого, є нововиявленою, це те, що судді Верховного Суду України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які входили до складу колегії суддів, яка переглядала кримінальну справу щодо нього в касаційному порядку, не склали присяги судді. На підтвердження цієї обставини додає лист начальника управління кадрової роботи Верховного Суду України за вих. № 241-2819/0/8-17 від 09.10.2017, в якому йому надано відповідь про те, що в особових справах цих суддів відсутня інформація про те, чи приймали вони присягу судді, і цей лист ним був отриманий 23 жовтня 2017 року.
З вказаною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами засуджений ОСОБА_2 звернувся 03 серпня 2018 року, тобто поза межами трьохмісячного строку для її подачі, передбаченого статтею 461 КПК України, і клопотання про його поновлення не порушує.
Позиція засудженого ОСОБА_2 про те, що відповідно до частини 4 статті 461 КПК України строк для подачі цієї заяви йому не обмежено є помилковою з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 461 ч. 4 КПК України за наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
Проте, вказана обставина, яка на думку засудженого ОСОБА_2 , є нововиявленою, навіть за умови її встановлення, не може підтверджувати його невинуватість або вказувати на вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, оскільки будь-яким чином не впливає на встановлені судами обставини вчинення злочинів, за вчинення яких його засуджено, у зв'язку із чим положення ст. 461 ч. 4 КПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Обставина того, що засуджений ОСОБА_2 та його захисник не брали участі під час касаційного розгляду, не є відповідно до ст. 459 ч. 2 КПК України нововиявленою, оскільки ця обставина існувала та була відома суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції.
Щодо посилань засудженого у заяві на необхідність застосувати до нього вимоги ст. 5, ст. 9 ч. 5 КПК України про зворотну дію процесуального закону у часі, то суд вважає за необхідне вказати наступне.
Враховуючи те, що кримінальна справа щодо засудженого ОСОБА_2 вже розглянута, переглянута судом касаційної інстанції і він відбуває призначене йому покарання, питання зворотної дії у часі процесуального закону може вирішуватися лише в частині застосування вказаних вимог закону в залежності від стадії кримінального провадження та у якому порядку ініційовано перегляд ухвалених рішень. Дана заява засудженого ОСОБА_2 розглядається в порядку провадження за нововиявленими обставинами. На цій стадії кримінального провадження суддя-доповідач приймає рішення одноособово відповідно до вимог ст.ст. 462, 464 КПК України, без виклику учасників провадження, а про прийняте рішення особі направляється відповідна копія судового рішення.
Оскільки на даний час вирішується питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами за заявою засудженого ОСОБА_2 , а не здійснюється перегляд судового рішення у касаційному порядку, порушені засудженим у заяві питання щодо застосування ст. 5, ст. 9 ч. 5 КПК України не можуть вирішуватися.
Щодо вимоги засудженого ОСОБА_2 про необхідність призначення нового розгляду в суді першої інстанції, то йому слід враховувати, що відповідно до частини 1 статті 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
За таких обставин, відповідно до ст.ст. 464 ч. 3, 429 ч. 3 п. 3 КПК України заява засудженого про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає поверненню, оскільки вона подана після закінчення строку звернення і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Відповідно до ст. 429 ч. 4 КПК України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку передбаченого ст. 461 КПК України.
Керуючись ст.ст. 464 ч. 3, 429 ч. 3 КПК України,
постановив:
Заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року щодо нього за нововиявленими обставинами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
ОСОБА_1
