Ухвала
17 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 607/16948/15-ц
провадження № 61-7436ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про застосування наслідків нікчемності правочину, шляхом витребування квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права власності, визнання за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права спільної сумісної власності,
ОСОБА_1та ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку звернулися 01 лютого 2018 року до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року.
У підпункті 14 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для звернення до суду із наведенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. На виконання ухвали Верховного Суду від 12 березня 2018 року особами, які подали касаційну скаргу, надано до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання ухвали Верховного Суду від 05 травня 2018 року особами, які подали касаційну скаргу ці недоліки було усунуто.
У клопотанні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять поновити строк на касаційне оскарження. Стосовно підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вказують, що: у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2, участі не приймали; копії оскарженої ухвали апеляційного суду особам, які подали касаційну скаргу не направлялися; у матеріалах справи (а.с. 96) міститься супровідний лист щодо направлення до відома сторонам копії оскарженої ухвали, однак копії розрахункових документів про направлення на адресу рекомендованих листів у справі відсутні; матеріали справи не містять підтвердження про направлення копії ухвали апеляційного суду у спосіб, передбачений вимогами частини третьої статті 222 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення оскарженої ухвали); у канцелярії апеляційного суду Тернопільської області пояснили, що копія рішення надіслана судом листом без реєстрації відправлення; на їх письмове звернення до ПАТ «Укрпошта» було повідомлено, що неможливо надати відповідь щодо надходження поштових відправлень без копій розрахункових документів, що підтверджується листом № 291-04-372 від 17 квітня 2018 року; про ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року ОСОБА_2 довідався 19 січня 2018 року від ОСОБА_3, від якої отримав її примірник і в подальшому ознайомив із нею інших позивачів. На підтвердження вказаних обставин надають: ксерокопії матеріалів справи, а саме: опис документів у справі, а.с. 96-97, на яких містяться супровідні листи; журнал судового засідання від 05 грудня 2017 року, лист ПАТ «Укрпошта» № 291-04-372 від 17 квітня 2018 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 390, 394, 395 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року.
Відкрити касаційне провадження у справі № 607/16948/15-ц.
Витребувати з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу № 607/16948/15-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про застосування наслідків нікчемності правочину, шляхом витребування квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права власності, визнання за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права спільної сумісної власності.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 25 вересня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат