Постанова
Іменем України
20 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 550/974/17
провадження № 61-10070св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
заінтересована особа - Черняківська сільська рада Чутівського району Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 як представника ОСОБА_4 на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року у складі судді Михайлюк О. І. та постанову апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О., Бондаревської С. М.,
ОСОБА_4, діючи в своїх інтересах та як опікун ОСОБА_5, звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною матір'ю ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та їх рідною бабусею.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_9, яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, у вигляді земельної ділянки № 196 площею 2,44 га, розташованої на території Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, та після смерті ОСОБА_8 у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 але не оформила своїх спадкових прав, є вони як дочка і син ОСОБА_9
Відсутність документів на підтвердження факту родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Ухвала районного суду мотивована тим, що зі змісту поданої заяви та матеріалів справи вбачається спір проправо.
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, є законною і обґрунтованою.
У касаційній скарзі, поданій 17 січня 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_6 як представник ОСОБА_4 просить ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушені норми процесуального права. Встановлення факту родинних відносин не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали з Чутівського районного суду Полтавської області.
20 березня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
На час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За положеннями частини першої та третьої статті 15 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Згідно зі статтями 234, 235 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 256 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 256 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи).
Відповідно до частини четвертої статті 256 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суди встановили, що предметом судового розгляду є встановлення факту родинних відносин, що має юридичне значення, і заява подана з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_9
Залишаючи заяву ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що встановлення факту родинних відносин ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 необхідно для вирішення питання про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила її в установленому законом порядку після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Із заяви вбачається спір про право.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про наявність спору про право є обґрунтованим.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів і не дають підстав уважати неправильним застосування судами норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_6 як представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В.І. Журавель
В.І. Крат