20 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 761/25584/13-ц
провадження № 61-41111ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2014 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Інспекція архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про приведення приміщення у початковий стан та усунення перешкод у здійсненні права власності,
встановив:
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2014 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Інспекція архітектурно - будівельного контролю в м. Києві, ОСОБА_9, ОСОБА_9, про приведення приміщення в початковий стан та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Зобов'язано відповідачів привести приміщення комунальної квартири АДРЕСА_1 у попередній стан, а саме: встановити за власний рахунок демонтовану перегородку, що відділяє кімнату площею 17,5 кв.м. від коридору площею 6,0 кв.м., відповідно до технічного паспорту на вказану квартиру, який був виготовлений до знесення вказаної перегородки. Зобов'язано відповідачів не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні нею коридором площею 6,0 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1 та центральним входом в цю квартиру, який веде з вул. Воровського. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати у розмірі 229,40 грн.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2014 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2014 року, залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2014 року залишено без змін.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2014 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року, у задоволені заяви ОСОБА_11 про перегляд рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2014 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
24 липня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_11 направила касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом із таких підстав.
Усупереч вимогам пунктів 2, 8 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України особи, яка подала касаційну скаргу, а також дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно із частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько