Україна
провадження № 2/361/936/18, cправа № 361/7664/17
07.08.2018
«07» серпня 2018 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Василишина В.О.,
за участю: секретарів: Телепи Т.А., Бондар С.Ю.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1;
відповідач - ОСОБА_2;
за участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, які стягуються на підставі судового рішення, а також про стягнення додаткових витрат на дитину,
У грудні 2017 року ОСОБА_1В звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала тим, що від шлюбу із відповідачем вони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2010 року із відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі - 500 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи із 30 липня 2010 року й до повноліття дитини та аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі - 300 грн.
00 коп., щомісячно, починаючи із 30 липня 2010 року і до досягнення дитиною трьох років.
Вважає, що визначений судом розмір аліментів у сумі 500 грн. 00 коп. не відповідає засадам розумності, законності та справедливості в умовах сьогодення. Прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років становить 1 777 грн. 00 коп., а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
На даний час їхній із відповідачем спільний син ОСОБА_4 навчається у 3 класі Великодимерського навчально-виховного об'єднання Броварського району Київської області. У зв'язку з тим, що дитина дорослішає, постійно збільшуються витрати на її утримання: харчування, одяг, взуття, лікування, придбання шкільного приладдя та інших речей, необхідних для розвитку та виховання дитини, на що вона витрачає суму близько 3000 грн. щомісячно.
ОСОБА_4 того, ОСОБА_4 постійно хворіє, має проблеми зі слухом. За рекомендаціями лікарів для нього придбано необхідні слухові апарати на обидва вуха. На придбання медичних препаратів за лікарськими рецептами, проходження діагностичного обстеження дитини та придбання медичного обладнання нею витрачено суму в розмірі 24 867 грн. 00 коп.
Оскільки дитина має тяжке захворювання, потребує регулярного медичного обстеження, часто перебуває на диспансерному обліку, позивач вважає за необхідне стягнути із відповідача додаткові витрати, понесені позивачем на лікування та оздоровлення сина ОСОБА_5, що складає половину від витраченої нею суми.
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі у його вихованні та лікуванні не приймає, постійно приховує дійсний розмір своїх доходів, просить суд: - змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2010 року й стягувати із ОСОБА_2М на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, а саме по 3000 грн.
00 коп. щомісячно, починаючи стягнення з моменту пред'явлення позову й до досягнення дитиною повноліття; - стягнути із відповідача на її користь додаткові витрати на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі - 12 776 грн. 96 коп.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені нею позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, відповідач, враховуючи свій майновий стан, погодився сплачувати на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі -
1 000 грн. 00 коп. щомісячно. Щодо стягнення додаткових витрат, то в цій частині у задоволенні позову просили відмовити, оскільки на їхню думку, зазначена позивачем сума грошових коштів, витрачених на лікування дитини, не підтверджена належними доказами.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від
20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Частиною третьою статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від
20 липня 2011 року (а.с.11).
Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2010 року із відповідача на користь позивача стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі
- 500 грн. 00 коп. на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, починаючи з 30 липня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13).
На підставі даного рішення, що набрало законної сили, 08 жовтня 2010 року, видано виконавчий лист, який стягувачем ОСОБА_1 пред'явлено до виконання (а.с.14).
Відповідно до частин першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_4 навчається у 3-Б класі Великодимерського навчально-виховного об'єднання Броварського району Київської області (а.с. 19).
Із довідки № 3746 від 14 листопада 2017 року, виданої виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області видно, що ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_6, вулиця Покровська, 118 та знаходиться на повному її утриманні (а.с.18).
Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 21 листопада 2017 року, складеного депутатом селищної ради селища міського типу ОСОБА_6 ОСОБА_7, підтверджується той факт, що син сторін мешкає з матір'ю ОСОБА_1, знаходиться на повному її утриманні, відвідує платні гуртки: карате, басейн, заняття з англійської мови, потребує додаткових витрат на оздоровчий та культурний розвиток.
Із виписок із медичної картки стаціонарного хворого № 1370 та 1415, виданих Державною установою «Інститут отоларингології ім. проф. ОСОБА_8 ОСОБА_9 академії медичних наук України» відповідно 16 листопада 2016 року та 08 листопада 2017 року, вбачається, що ОСОБА_4 встановлено діагноз: вроджена хронічна двобічна сенсорноневральна приглухуватість (а.с.20,24).
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з
1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: дітей віком від 6до 18 років:
з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У поданому до суду відзиві на позов, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що немає фінансової можливості сплачувати аліменти у заявленому позивачем ОСОБА_1 розмірі
- 3 000 грн. 00 коп., оскільки офіційно не працевлаштований, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2 АХ № 124651, з відомостями про звільнення з роботи згідно із наказом № 324-о/с від 14 жовтня 2014 року та відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 24 січня 2018 року (а.с.75, 87-89). Окрім того, відповідач зазначив, що після розірвання шлюбу з позивачем перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_10, від якого у них народився син ОСОБА_11, 24 вересня 2011 року, про що свідчить свідоцтво про його народження серії І-ОК № 372954, видане Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1006 (а.с.79).
Дослідивши зібрані по справі докази, із урахуванням визначеного чинним законодавством розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, беручи до уваги той факт, що відповідач офіційно не працевлаштований та на його утриманні є ще одна дитина, суд дійшов висновку, що розмір аліментів, які стягуються на підставі судового рішення підлягає збільшенню до 1 200 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Окрім вимоги про зміну розміру аліментів, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини в розмірі - 12 776 грн. 96 коп., посилаючись на те, що на придбання слухових апаратів і лікарських засобів для сина та проходження діагностичного обстеження у 2016-2017 році нею витрачено грошові кошти в розмірі - 24 867 грн. 00 коп.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з хворобою дитини. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
У правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-1489цс17 зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, а тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 50% від вартості слухових апаратів, придбаних нею для сина ОСОБА_4 відповідно до консультативного висновку № 40613, наданого Державною установою «Інститут отоларингології ім. проф. ОСОБА_8 ОСОБА_9 медичних наук України» (а.с.26, 28). Разом з тим, при розгляді справи по суті було встановлено, що один слуховий апарат придбаний спільно з відповідачем, інший придбаний за кошти батьків позивача.
При врахуванні квитанцій, долучених позивачем до матеріалів справи, судом бралися до уваги лише ті, оригінали яких надавалися в судовому засіданні або долучалися як доказ у справі та стосуються лікування дитини, зокрема надання стоматологічних послуг, придбання медичних препаратів дитині відповідно до лікарських рекомендацій чистка слухових апаратів, сплату благодійного внеску в медичному закладі (а.с.30,31,32,34,36,38,114,115,116).
Інші квитанції, що стосувалися придбання одягу та взуття, а також квитанції на придбання лікарських препаратів без призначення лікаря, судом до уваги не приймалася, оскільки вони не підлягають стягненню як додаткові витрати відповідно до положень частини першої статті 185 СК України або походження яких не змогла обґрунтувати позивач в судовому засіданні.
Згідно із частиною третьою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, на позивача, покладається обов'язок доказування в частині зміни розміру аліментів що стягуються та додаткових витрат, з урахуванням статей 141, 185, 192. СК України. При розгляді даної справи по суті, враховуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку про необхідність змінити розмір аліментів та стягувати їх в подальшому з відповідача на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі - 1 200 грн. 00 коп., щомісячно, а також стягнути з нього додаткові витрати на утримання сина в розмірі - 3 862 грн. 64 коп., що складає половину понесених позивачем та взятих до уваги судом витрат, пов'язаних з хворобою дитини.
Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають через їх недоведеність у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Позов - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі - 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи із 30 липня 2010 року й до повноліття дитини, на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2010 року в цивільній справі № 2-4517/10.
Стягувати із часу набрання цим судовим рішенням законної сили із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, а саме по - 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на місяць до досягнення цією дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі - 3 862 (три тисячі вісімсот шістдесят два) грн. 64 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі - 193 (сто дев'яносто три) грн. 50 коп.
Сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_6, вулиця Петровського, будинок 110; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1);
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу ОСОБА_6, вулиця Пархоменка, будинок 46; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин