Справа № 359/6577/18
Провадження №1-КС/359/1917/2018
22 серпня 2018 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції в а/п «Бориспіль» Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна, -
21.08.2018 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вище зазначене клопотання.
За змістом клопотання відомості необхідні у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінального провадження за № 12018110110000089 внесеному 20.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом використання завідомо підробленого документа, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно поданого клопотання, досудовим слідством встановлено, що 20.08.2018 о 13 год. 00 хв., в терміналі «Д» ДП «МА «Бориспіль» за адресою: Киъвська область, м. Бориспыль-7, під час перевірки документів працівником УБЗПТЛ ГУНП в Київській області виявлено громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який для посвідчення своєї особи та підтвердження законності перебування на території України надав паспорт громадянина Республіки Азербайджан для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , в якому присутні відмітки Державної прикордонної служби України, що ймовірно не відповідають встановленому зразку.
У зв'язку із наявністю достатніх підстав вважати, що виявлені у паспорті відмітки Державної прикордонної служби України мають кримінальне походження, 20.08.2018 у ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 вилучено паспорт громадянина Республіки Азербайджан для виїзду за кордон № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Крім того слідчий вказує, що зазначений матеріальний об'єкт може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі був предметом кримінально протиправних дій, а тому в силу ч. 2 ст. 91 КПК України підлягає перевірці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У судове засідання слідчий не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є : матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Частиною 2 встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 цієї статті при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що для збереження речових доказів, слід накласти арешт на вилучений 20.08.2018 у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Азербайджан для виїзду за кордон № НОМЕР_1 .
Строк звернення з клопотанням слідчим не пропущений.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-174, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання задовольнити. Накласти арешт на тимчасово вилучене 20.08.2018 в ході проведення огляду місця події за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, у громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме паспорт громадянина Республіки Азербайджан для виїзду за кордон № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є речовим доказом та предметом кримінально протиправних дій, а також може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення, безпосередньо до апеляційного суду Київської області.
Слідчий суддя ОСОБА_5 -Лесів