Справа № 344/4090/16-к
Провадження № 11-кп/779/299/2018
Категорія ст.185 ч.3 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
23 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у кримінальному провадженні №12015090010003554 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Івано-Франківського міського суду від 18.06.2018 року,
Цим вироком ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , судимого 18.02.2010 року вироком Івано-Франківського міського суду за ст.186 ч.2 КК України (далі ККУ) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 25.01.2011р. вироком Франківського районного суду м. Львова за ст.185 ч.3 ККУ до 4 років 6 місяців позбавлення волі
засуджено за ст.185 ч.3 ККУ та призначено покарання - позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Злочин вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_9 , маючи непогашену судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочини проти власності.
В період з 19 год. 5.08.2015 року по 9 год. 6.08.2015 року ОСОБА_9 з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, проник через отвір металевої сітчастої огорожі в горище, яке розташоване в будинку АДРЕСА_2 і викрав з вищевказаного сховища речі, які належать потерпілому ОСОБА_10 , чим спричинив майнову шкоду на 20876,79 грн.
Окрім цього, у період часу від 22 год. 27.08.2015 року до 21 год. 28.08.2015 року він з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, пошкодив петлі навісного замка дверей, після чого проник в горище, що по АДРЕСА_2 , таємно викрав з вищевказаного сховища речі, які належать потерпілому ОСОБА_10 , чим спричинив майнову шкоду на 5460 грн.
Усього злочинними діями ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_10 спричинено майнову шкоду на суму 26339,70 грн.
Обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій не визнаючи своєї провини у вчиненому, вказує, що суд порушив КПК, Конституцію України, Конвенцію прав людини й необґрунтовано визнав його винуватим.
в період вчинених злочинів, що ставиться йому у провину, він перебував під домашнім арештом, за адресою АДРЕСА_2 , а на його тілі був закріплений електронний засіб контролю, радіус дії якого 80 метрів, однак стверджує, що електронний засіб контролю спрацьовував при виході з під'їзду і одразу ж приїжджала оперативна група. Вказує, що викрадені речі, які вказані у вироку суду він купив з рук у невідомих осіб за рекомендацією ОСОБА_11 . Вказує, що судом не об'єктивно з'ясовано обставини у кримінальному провадженні, а фактичні обставини, які покладені в основу вироку не відповідають дійсності. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким виправдати його за ст. 185 ч.3 КК України у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.
В апеляційній інстанції:
- обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити;
- прокурор заперечив доводи апеляційної скарги обвинуваченого та просив її відхилити.
З'ясувавши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 370, 17 КПК України вирок суду має бути законним, обгрунтовнаим й вмотивованим, а вина особи має бути доведена поза розумним сумнівом.
Оскаржений вирок цим вимогам закону в певній мірі не відповідає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_9 слід визнати поспішним, неналежно вмотивованим. На переконання колегії суддів обгрунтування й мотиви доведеності вини обвинуваченого у вчиненні крадіжки чужого майна містять певні ознаки розумного сумніву в переконливості доводів суду про його вину та спростування його показань про те, що він не викрадав, а купив речі в невідомих осіб.
Доводи апелянта про те, що в час вчинення крадіжок він перебував під домашнім арештом з електронним браслетом і не міг безперешкодно їх вчинити, не позбавлені підстав.
Суд у вироку спростовує ці доводи обвинуваченого листом відділу поліції про радіус дії вказаного браслету та відстанню до місця злочину. Не з'ясовано процесуальний статус вказаного листа, його допустимість як доказу.
При цьому суд необґрунтовано відхилив клопотання обвинуваченого перевірити його твердження, що зазначений електронний браслет неодноразово спрацьовував вже при його виході з під'їзду, що унеможливлювало вчинення ним крадіжок. Після цього зразу приїздив наряд поліції. Така відмова суду позбавила обвинуваченого на захист, що є істотним процесуальним порушенням.
Посилання суду в підтвердження вини ОСОБА_9 на те, що з його слів вказаний браслет працював зі збоями, є невизначеним, оскільки він стверджував, що цей засіб спрацьовував зразу при виході з під'їзду.
При цьому сторона обвинувачення не представила доказів того, що ОСОБА_9 допускав порушення режиму електронного контролю.
Підтвердження у вироку вини обвинуваченого на підставі порівняння його показань з показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , на окремих їх розбіжностях, не є належно мотивованими і тому не є переконливими. Проведеного у вироку аналізу цих показань недостатньо для належного спростовання доводу обвинуваченого, що він крадіжку не вчиняв, а речі придбав у невідомих осіб.
Посилання суду на те, що показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_12 є нелогічними і спростовуються доказами, не є обгрунтованими, оскільки судом не наведено цих доказів і що сааме вони спростовують.
- Доводи суду у вироку на спростування показань обвинуваченого про те, що викрадених речей було багато, тому вони не могли поміститися в одну сумку, слід віднести до припущення, оскільки невідомі особи могли принести ОСОБА_9 не всі викрадені речі, а лише їх частину.
Сукупність вказаних упущень суду на переконання апеляційної інстанції слід віднести до істотних процесуальних порушень, які за наведених у вироку доказах та мотивах ставлять під сумнів доведеність вини обвинуваченого.
Такі обставини є підставою для скасування вироку з призначенням нового судового розгляду, під час якого слід належно дослідити й належно проаналізувати всі докази, вирішити всі клопотання учасників судового провадження, прийняти законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.
Запобіжний захід у цьому провадженні не обирався, тому апеляційний суд не вирішує цього питання.
Керуючись ст.ст. 376, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити частково, вирок Івано-Франківського міського суду від 18.06.2018 року щодо нього скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_3