Справа № 344/9381/18
Провадження № 2/344/3465/18
27 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 30.03.2018 року рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області шлюб між сторонами розірвано, малолітню доньку залишено на проживанні з матір'ю. Позивач зазначає, що з листопада 2017 року відповідач не надає жодної матеріальної допомоги та не бере участі в утриманні доньки. На утриманні позивача перебуває ще одна неповнолітня дитина - донька від іншого шлюбу. Позивач зазначає, що відповідач здоровий та працездатний чоловік. Інших дітей у нього немає, аліментів нікому не платить. Відповідач офіційно не працевлаштований, однак працює неофіційно, в тому числі за кордоном, у зв'язку з чим отримує доходи. Окрім того, відповідачу на праві власності належать три автомобіля. На підставі наведеного просила суд стягувати аліменти з відповідача на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, 20.11.2008 року у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилась, суду подала заяву, за змістом якої підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за її відсутності. 20.08.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.53-56).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов визнав частково, посилаючись на відзив (а.с.36-39), в якому відповідач вказав, що бере участь в утриманні своєї дитини, однак не має можливості сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі, крім цього він піклується також про своїх непрацездатних батьків. Згідний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1000грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 30.03.2018 року рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області розірвано (а.с.7-11).
Від шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серія 1-НМ № 116471 (а.с.5), яка проживає з позивачем (а.с.13).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В той же час судом встановлено, що відповідач не отримує доходів, що підтверджується довідкою Городенківської філії Івано-Франківького обласного центру зайнятості № 656-02/12-18 від 30.07.2018 року, відомостями з ДФС № 998 від 03.08.2018 року, довідкою з ПФУ № 2705/11 від 30.07.2018 року, Довідкою з УПЗСН № 617 від 30.07.2018 року (а.с.40,41,42,43).
У відповідача на утриманні перебувають непрацездатні батьки, про що долучено відповідні документи (а.с.44,45,46,47,48).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум дітей віком від 6 років до 18 років з 1 січня 2018 року становить 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 26 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. з відповідача в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н - невідомий, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н - невідомий, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно, починаючи з 26 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н - невідомий, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
В решті вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.А. Татарінова