Справа № 344/5552/18
Провадження № 33/779/404/2018
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.
Суддя-доповідач Шкрібляк
23 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою (далі АС), на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2018 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України,?
визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят два ) грн. 40 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 22 квітня 2018 року о 21 год. 15 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. С. Бандери керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а) ПДР. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Drager", а також в у встановленому законом порядку в ОНД за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Млинарська, 21
У своїй АС ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя належним чином не дослідив усіх обставин подій, розглянув справу без його участі та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, при цьому порушив його право на захист.
Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, а постанову судді Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2018 року щодо нього скасувати, закривши провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 було роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП, від послуг захисника відмовився.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 повністю підтримав доводи, викладені в АС та заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Крім цього, пояснив, що у вказаний в протоколі даті та час дійсно керував своїм автомобілем та був зупинений працівниками поліції. На їх вимогу пройшов огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестера «Драгер», результат був позитивний, однак він з ним не погодився, оскільки пояснював працівникам поліції, що перед цим вживав лікарські препарати від болі нирок. Після цього, на його вимогу, працівники поліції доставили в медичний заклад, де лікарем було встановлено, що він теж перебуває в стані алкогольного сп'яніння, однак показники алкотестера були значно меншими, і у висновку лікаря написав власноручно, що з результатами не згідним. У нього проби крові в медзакладі не брали, хоча він на цьому наполягав. Окрім цього зазначив, що під час проходження його огляду на стан сп'яніння, а також під час складення протоколу, свідки були відсутні.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить провадження в справі закрити.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1, який просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити; перевіривши матеріали справи, вважаю, що АС слід задовольнити, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з відтиску штампу вхідної кореспонденції Івано-Франківського міського суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 08 серпня 2018 року, тобто, з часу винесення постанови і до подання ним апеляційної скарги минуло більше 10 днів.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній в засіданні суду першої інстанції при винесенні постанови суду 01 червня 2018 року. Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а тому його слід поновити.
Так, відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Вказаних вимог закону суддя першої інстанції не дотримався, а тому винесена ним постанова є незаконною, яка підлягає скасуванню.
Покликання ОСОБА_1 у АС на те, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими та спростовуються зібраними матеріалами справи.
Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладенні стягнення на ОСОБА_1, суддя допустив неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрив їх суті, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав про них.
З оскаржуваної постанови судді не вбачається, що суддя дійсно досліджувала наявні в матеріалах справи докази і чи дав їм належну правову оцінку. Також у вказаній постанові відсутні будь-які пояснення щодо вказаного правопорушення зі сторони очевидців або свідків.
В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено тільки про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, однак, будь-яких інших об'єктивних доказів щодо керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння в контексті ст. 266 цього Кодексу вказаний протокол не містить.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 161613 від 22.04.2018 року та в інших матеріалах справи, відсутні будь-які достовірні докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Між тим, розгляд справи повинен відбуватися в межах доводів протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, а суд не має права у будь-який інший спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України. Під час апеляційного провадження встановлено грубе порушення відповідною посадовою особою поліції, зокрема інспектором роти №3 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції ОСОБА_2, яка складала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1., вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року. Так, протокол про адміністративне правопорушення, повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, тобто в протоколі мають бути зазначені: дата і місце складання протоколу, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Однак протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 таким вимогам не відповідає
Із змісту ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Вимога щодо присутності двох свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння міститься також у п. 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року (далі - Інструкція).
Разом з тим, залучення свідків, могло б об'єктивно підтверджувати виявлення поліцейськими ознак алкогольного сп'яніння у осіб, що є підставою для подальшого огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу та складання протоколу про адмінправпорушення.
На переконання апеляційного суду, лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Без належного оформлення протоколів про адміністративне правопорушення неможливо здійснити повний та всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення, тому його невідповідність вимогам ст. 256 цього Кодексу, є підставою для закриття провадження у справі, зокрема визнання неналежним цей доказ винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Отже, коли вина особи не доведена допустимими та достовірними доказами, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджена процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та п. 6, 7 Розділу І Інструкції.
Наявність вказаних грубих порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції неможливо усунути під час апеляційного розгляду.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення приписам, які містяться в ст. 256 КУпАП та порушення працівниками поліції вимог ст. 266 цього Кодексу, зокрема щодо відсутності в протоколі свідків, є підставою для визнання його недопустимим та недостовірним.
З урахуванням встановленого, апеляційний суд вважає, що будь-яких достовірних доказів, які б підтверджували керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, як це зазначено в протоколі, під час апеляційного розгляду справи не здобуто.
Згідно положень п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
За таких обставин, АС ОСОБА_1. підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Ю.Д. Шкрібляк