Справа № 346/3372/18
Провадження № 2-а/346/96/18
28 серпня 2018 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Веселова В.М.
секретаря - Максим'юк М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліцейської 2-го батальйону, 1-го ПОЛКУ УПП в м. Києві, рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач посилається на те, що відносно нього 05 липня 2017 року було складено постанову про адміністративне правопорушення, у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. Вважає дану постанову незаконною і просить суд її скасувати, оскільки вказує, що він не порушував Правила дорожнього руху. В судове засідання позивач подав письмове клопотання,в якому позовні вимоги підтримав та просить визнати незаконною та скасувати постанову від 05.07.2018 року серії НК №729487, справу просить слухати у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився , однак надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив в повному обсязі, вказав,що діяв у відповідності до чинного законодавства. Вказує,що позивач порушив правила дорожнього руху рухався по лівій крайній смузі без наміру здійснити поворот або розвором,що є порушенням вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху,за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає,що діяв в межах закону і всі процесуальні доменти склав у відповідності до діючого законодавства. Просить справу розглянути у відсутності представника.
У відповідності до ст.229 ч.4 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, відповідно фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши відзив по справі , приходить до наступних висновків.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 05.07.2018 р., позивач 05.07.2018 року, керуючи автомобілем Тойота Кемрі, д.н.з. ВН 0454НТ, по трасі Київ-Одеса, на ділянці дороги де дві смуги руху в одному напрямку, їхав по крайній лівій смузі руху в той час як була вільна крайня права смуга руху, чим порушив п. 11,5 ПДР України у зв'язку із чим позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Позивач в позовній заяві вказав, що Правила дорожнього руху не порушував, мотивуючи тим, що інспектор при складанні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не вислухав його пояснень та доводів, не залучив свідків та не навів жодних доказів, як то показання свідків чи технічних приладів, що доводили б його вину у порушенні ПДР, крім того інспектор відмовився прийняти письмові пояснення , чим грубо порушив порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, потерпілих свідків, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, як вбачається з матеріалів справи , при складанні вказаної вище постанови інспектор жодних свідків та доказів вини ОСОБА_1 не вказав. До матеріалів справи також не додано показання технічних засобів,що мають функції фото- та кінозйомки,відеозапису, які могли б підтвердити чи спростувати наведені в оскаржуваній постанові дані. Згідно ст.251 КУпАП пояснення потерпілих, свідків та показання технічних засобів є доказами у справі, відповідно відсутність у адміністративні справі не тільки пояснень свідків, даних технічних приладів,які фіксують порушення ПДР, грубо протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі доказів вини особи,що притягується до адміністративної відповідальності.
У правовій позиції Верховного Суду постанова від 30.05.2018 у справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016) зазначено,що порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
ВС зазначив, що на підтвердження факту проїзду позивачем на заборонений червоний сигнал світлофора, відповідачем надано відеозапис, номер якого не збігається з номером, вказаним у постанові про адміністративне правопорушення. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена не на місці вчинення правопорушення, а за місцем роботи позивача. Крім того, у даній постанові невірно зазначено місце вчинення правопорушення та не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,19-20,229 ч.4,244-250 Кодексу адміністративного судочинства України, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року, правової позиції Верховного Суду постанова від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), ст.ст.122 ч.2,251,268,280,285 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліцейської 2-го батальйону, 1-го полку УПП в м. Києві, рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 729487 від 05 липня 2018 року за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення термінів на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржене до Львівського Апеляційного Адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2018 року.
Суддя Веселов В. М.